Якщо Азербайджан вирішить почати постачання зброї для Української армії, це буде дуже цікавий поворот у протистоянні України російській навалі. Справа в тому, що в Азербайджані створено виробництво сучасних зразків зброї, причому, ці виробництва створювалися у співпраці як із Турцією, що не дивно, так і з Ізраїлем, тому там виробляють дуже цікаві речі, які ЗСУ напевно не завадять. Це розуміють і в Курнику. Там вже другий день палає не гірше Саратовського НПЗ і от що там пишуть з цього приводу:

«Відносини між Москвою та Баку продовжують погіршуватися. Історія зі збитим над Грозним літаком AZAL поки що не закінчилася, Азербайджан вимагає визнання провини, компенсацій для родичів жертв катастрофи і покарання винних. Кремль же бачить ситуацію інакше і веде свою лінію. Після ударів по низці об’єктів газотранспортної інфраструктури в Україні, Азербайджан раптом дав однозначний сигнал, що Баку може почати постачати Києву озброєння. У Москві давно є ті, хто схильний до реалізації сценарію з жорстоким покаранням азербайджанців…»

Це означає, що вони собі чітко розуміють, що і до чого в цій історії, ба більше – вони бачать не лише наслідки власних дій, але і їхню ціну. Тобто, їм хотілося продемонструвати Баку своє фе за те, що відбулося суттєве зближення позицій Азербайджану і Вірменії у питанні примирення і повного завершення збройного протистояння. А ще більше – за те, що росію викинули з позиції арбітра і замість неї залучили США. 

Безумовно, це одна з найгучніших геополітичних поразок, які отримав путін і тому щось таке слід було очікувати. Тобто – акція була спрямована не прямо на Азербайджан, а на його активи в Україні. І тут виявляється, що у цю гру можна грати вдвох і Азербайджан готує свою відповідь теж не прямо, а через Україну. Очевидно, що ворог не очікував такої відповіді, яка виявилася дуже вірогідною, оскільки Турція вже давно постачає зброю для ЗСУ і тому Азербайджан може зробити те саме без жодних непорозумінь, які могли б виникнути з головним союзником. 

Тому, в реакції курника вже лунають нотки істерики. Так, джерело приводить слова анонімного високопосадовця з кремля, який сказав наступне:

«Кожен має знати своє місце. І якщо Алієв «потерялся», то слід нагадати, хто він – і що Азербайджан лише маленька країна на периферії росії».

Тобто, імперське лайно там просто фонтанує, що свідчить про бурхливу реакцію всередині «вигрібухи». Наскільки можна припустити, підгорає не лише у фюрера, але і у всього його мілітаристського оточення, оскільки є реакція і одного з вищих керівників російського військового відомства, який сказав таке:

«Постачання зброї для України з Азербайджану є не просто небажаним, а його слід зірвати за будь-яку ціну».

Тобто вони спочатку зробили приємне дідусю, щоб той роздав медальки, чи щось таке, а тепер до них дійшло розуміння того, що на їхню дію вже точно буде протидія. Ті часи, коли вони насолоджувалися безкарністю, яка базувалася на погрозі застосування сили, давно минули. Увесь світ знає, що їхню армію можна бити і що вона не змогла показати нічого з того, що намагалася анонсувати. Тож, ще невідомо, як складеться саме цей пазл, але якщо ще й і Азербайджан підключиться до коаліції країн, які постачають нам зброю, окупанту стане ще більш сумно.

8 коментар до “На початку тижня (Частина 2)”
  1. Слово пазл – якось не те… Може так:
    Невідомо, як складеться докупи той задум, …

    1. Вважаю англіцизм “пазл” доречним як у цьому контексті, так і у застосуванні для збагачення сучасної мови.
      Стисло і ясно.

      1. Як щодо слова “мозаїка”? Як на мене, подібні англіцизми — від поганого володіння власною мовою.

        1. Мозаїка – це латинізм, а в латині це – “еллінізм”, а в грецької мові цей корінь неясного походження, мабуть навіть запозичення з якось невідомої до-індо-європейської чи семітської мови. А ще “мозаїка” и “пазл” мають різни значення, та й навіть Вікіпедія вважає “пазл” українським словом.

        2. Само поняття “пазл”, яке має значення:
          **загадка; головоломка; недоумение; затруднение; замешательство; задача; смущение; загадочное явление; фрагмент мозаики; проблема (неясный момент); недоумённый вопрос; неразрешимый вопрос; трудный вопрос; в смущение; беспокойство; пасьянс (раскладывание карт); ребус** (С) цитата з мультітрану)
          в сучасній українській вживається здебільшого як головоломка зі складанням картинки з окремих фрагментів, і стало майже ім’ям власним, добре відокремлюючим від інших значень.

          1. Ви праві. Ось в технічних журналах 1950-их років в США замість блок-схеми на сторінках пояснення та реклами малювали саме пазли із приладами і обладнанням. Добре, хай живе пазл!

  2. Файне фото китайського солдата, напевно думаю, плюнуту на лисину окурку чи ні.

  3. > «Теоретично, в умовах війни азербайджанські об’єкти можуть потрапити під удар, скажімо так, випадково.
     
    Вони ще не згадали про диверсію із забрудненням азербайджанської нафти для Румунії в нафтопроводі на території Грузії.

Коментарі закриті.