Авторка перекладу: Світлана
З водою на Донбасі завжди було не дуже добре, бо в основному там степова місцевість і відповідно, затримувати вологу в ґрунті дуже складно, а тому опади, що випали, дуже швидко стікають і йдуть вниз за течією струмків та річок. Ситуацію якось рятували ставки, в яких вдавалося накопичувати запаси води, але їх було не надто багато, а з урахуванням того що регіон був індустріальний, то її потрібно було багато для потреб промислових підприємств і численних ТЕЦ, яких набудували досить багато ще з часів більшовицької програми ГОЕЛРО. Щоправда, цю програму було розроблено раніше і більшовики просто її трохи перелицювали, але суть залишилася незмінною. Шахти давали вугілля, і його не було потреби везти надто далеко, а просто на місці можна було спалювати в топках котлів електростанцій, видаючи таку необхідну для заводів і фабрик електрику.
Але, як відомо, одного тепла, що отримується від згорання вугілля, недостатньо для генерації електрики. Турбіни треба обертати парою, яка подається під тиском, а для пари потрібна вода. Багато води. Та й інші підприємства, зокрема металургійні, теж потребують багато води. Але найнеприємніше у всій цій історії те, що ті самі шахти, які дають вугілля, порушують водоносні горизонти, і вода спрямовується в ці глибокі нори. Щоб шахти не затопило, воду доводилося постійно відкачувати. Чим більше шахт, тим більше проблем цього характеру. Поки вони працюють і воду відкачують, проблема невелика, але коли їх закривають, величезна кількість води йде глибоко під землю і там розподіляється по водоносних горизонтах, але вже занадто далеко від поверхні. І ось зараз там закрито майже всі шахти, і Донбас опинився перед екологічною катастрофою. Ось що пишуть самі лапті:
Зрозуміло, що ніхто не збирається якось вирішувати цю проблему просто тому, що вона потребує гігантських коштів і нових технологій, а ні того, ні іншого руськомірські «визволителі» не мають. І тепер у москві розглядають варіанти розселення тих, хто залишився на окупованій території, на «сєвєра» – від Мурманської області до сонячного Магадана. Наприклад, добре відома ріка Колима має настільки багато води, що жителі Донецька і Макіївки будуть просто здивовані. І поки вони собі думають «про взагалі» чи «за життя», московські товариші вже складають плани відповідних переселень.
До речі, жителям Криму ми б теж не радили надто широко посміхатися, бо ті ж самі проблеми можуть привести до зміни їхнього місця проживання з берега Чорного моря на берег моря Білого. Адже вони нічого не казали про колір моря, коли кричали «Хоч каміння з неба», а там якраз – рідна говєнь. Тож коли мова зайде про планові переселення, які повинні початися вже зовсім скоро і начебто перша партія переселенців до Мурманської області вже готується, то жителям Криму можна буде подивитися на свої найближчі перспективи.
У результаті лапті не просто зруйнували Донбас, а й успішно перетворюють його на натуральну пустелю. Власне, в цьому не було жодного сумніву від самого початку, і тут немає нічого дивного. Ба більше, створення пустель – основа їхньої духовності та головна скрєпа. Просто зараз вони перетворюють на пустелю величезні території, які ще недавно були тайгою. Крім того, вже знято заборону на суцільне рубання лісів навколо Байкалу, тож пустеля – їхній стиль і почерк. Хочеш пустелю – клич «русский мир». Інакше це не працює.