Автор перекладу: Світлана
Учора ми пунктирно розглянули з’їзд СДПН, що відбувся 28 червня, і низку виступів відомих партійних діячів, які констатували факт занадто довгого ігнорування російської загрози. Щоправда, ніхто не наважився перейти на персони, які не просто потурали становленню російського мілітаризму, а й особисто розвалювали систему безпеки Німеччини, починаючи з повного знежирення збройних сил і закінчуючи забороною, виданою спецслужбам, на роботу проти російської агентури. Проте у цих героїв є свої конкретні імена, і взагалі-то їх би треба було запитати про те, якими були мотиви їхньої явно антидержавної діяльності – психічна неповноцінність чи особистий інтерес.
Втім, ці питання вони можуть ставити власному однопартійцю Герхарду, а ось питання до веселої канцеляриці мають ставити її однопартійці з коаліції ХДС/ХСС. Але вони теж соромляться це зробити, і, можливо, тому, що таких прецедентів в історії Німеччини ще не було. Це не Південна Корея, де непосаджених президентів менше, ніж тих, хто опанував нари замість першого крісла. З іншого боку, прецеденти формуються лише одним способом – виходом за межі звичного. Ми ж вважаємо, що дует Шредер-Меркель дуже органічно виглядав би у тюремних робах.
Але поки цього немає, звернемо увагу на провідну політичну силу нинішньої коаліції – ХДС/ХСС і відповідно – на політику нинішнього уряду. Так, щойно стало відомо, що Велика Британія та Німеччина узгодили широкомасштабний договір, який включає зобов’язання військової допомоги у випадку «стратегічної загрози» одній із країн. Основи для угоди було закладено влітку минулого року у спільній декларації про тіснішу співпрацю в галузі економіки та безпеки. Відтоді відбулося 18 раундів переговорів, і ось тепер усі питання знято і на 18 липня намічено підписання цього документа.
Очевидно, що зараз формується новий каркас системи безпеки Європи – паралельно НАТО і точно в обхід США. З таким урядом Штатів, який здобув собі американський виборець, розраховувати на Додіка, а тим більше – на його альтернативно обдарованого міністра оборони Хегсета, не доводиться. Тому просто зараз формується ядро нової структури, яка складатиметься з найбільших країн Європи. Щойно буде підписано вказаний вище договір, утвориться трикутник Німеччина – Велика Британія – Франція. Нагадаємо: ще у травні Фрідріх Мерц та Еммануель Макрон створили франко-німецьку раду з оборони та безпеки, в рамках якої країни «спільно реагуватимуть на виклики, з якими стикається Європа».
Мерц зазначав, що співпраця з Францією та Великою Британією в галузі ядерного стримування стане «доповненням» до зобов’язань США щодо колективної оборони в рамках НАТО. Воно й зрозуміло, адже тільки ці дві країни мають власну ЯЗ, і за відсутності США тільки вони здатні надати ультимативні гарантії спільної безпеки. Зрозуміло, що поки що ця структура лише почала формуватися, і її акуратно називають «доповненням» до НАТО і всього того, що замикалося на США, але всім зрозуміло, що вона створюється не «разом», а «замість».
А Вашингтон, впиваючись своєю грою в ізоляціонізм, просто зараз втрачає свій глобальний вплив і, між іншим, крізь пальці дивиться на створення механізмів, які не розглядають США ні як точку опори, ні як чинник, на який треба зважати в разі чого. Простіше кажучи, все те, що кров’ю, потім і гігантськими коштами створювалося поколіннями американців, безглузда, неосвічена шобла зливає в унітаз, бадьоро гигикаючи і надуваючи щоки. Звісно, це їхня внутрішня справа, але просто зараз формується альтернатива, на яку скоро доведеться зважати самим Штатам.
Динаміка, з якою розвивається ситуація, вказує на те, що насправді нова архітектура безпеки вже зрозуміла, і ці дії, які ми спостерігаємо зараз, виходять із розрахунку того, як і коли все має виглядати. Недарма ж каркас нової структури плететься так швидко. Буквально впродовж двох місяців буде закладено фундамент чогось нового, форму якого можна намагатися вгадати, але поки що учасники заходів демонструють виключно двосторонні угоди, без демонстрації найближчих перспектив.
На це вказують і інші промови та дії правлячої партії Німеччини. У цей самий час дуже цікаву і в чомусь інтригуючу заяву зробив Єнс Шпан, лідер фракції ХДС/ХСС. На його думку, для того щоб забезпечити ефективне стримування росії й захиститися від загроз, які вона почала виявляти, Європа повинна потурбуватися про створення власної ядерної парасольки. Між іншим, це вже не перший німецький політик, який пропонує Європі побудувати власну систему ядерного захисту. Водночас звертає на себе увагу той факт, що в таких промовах не артикулюється опора на наявний ядерний потенціал Франції та Великої Британії, а йдеться про «ядерну парасольку».
А тим часом німецькі військові експерти говорять про те, що без наявності власної ЯЗ у Німеччині не вдасться отримати міцну систему ядерної безпеки. Між іншим, такі висновки взято не зі стелі, а з різноманітної аналітики, планів минулих часів та іншого. Адже недарма саме в Німеччині був (і зараз є) найбільший ядерний арсенал подвійного підпорядкування. Зараз не будемо занурюватися в деталі цієї форми управління ядерною зброєю, тим більше що ми це вже пару разів робили, але просто звернемо увагу на те, що навіть у піковій ситуації, коли Німеччина матиме всі підстави та можливості застосувати ЯЗ, що знаходиться на її території, все одно потрібна буде санкція США.
А з урахуванням того що в Штатах може утворитися президент на кшталт Трумпа, питання про власну ЯЗ просто ширяє в повітрі. Тим більше що Німеччина має всі технології для того, щоб швидко і впевнено створити цю зброю. Тим більше що саме її вчені стояли біля витоків ядерної програми США. Тож такі розпливчасті формулювання як мінімум не виключають такої можливості, а насправді є певним анонсом подальшого курсу.
Крім того, Єнс Шпан підкреслює, що ця парасолька необхідна не для того, щоб було, а для цілком конкретної мети. Закінчуючи про ядерну парасольку, він сказав буквально таке: «Російська агресія — це зовсім нова загроза. Європа повинна стати здатною до стримування». Ну, а через те що Трумп не втомлюється розповідати, які в нього добрі стосунки з прутіним, а його міністр оборони видається штатним співробітником ФСБ, то захист від цієї загрози в жодному разі не повинен покладатися на США.
Тема ця ще не визріла остаточно, і тому на запитання про те, хто в разі створення європейського ядерного щита буде «тримати палець на червоній кнопці», Шпан відповів: «Франція майже напевно не дозволить нам доторкнутися до своєї червоної кнопки. Але є кілька ідей, навіть якщо деякі з них спочатку здаватимуться занадто інтелектуальними і теоретичними. Наприклад, відповідальність може розподілятися між державами-членами [ядерного союзу] випадковим чином. Тоді навіть потенційний противник залишиться у невіданні».
Нагадаємо, що на саміті НАТО канцлер Німеччини і лідер Християнсько-демократичного союзу ХДС Фрідріх Мерц раніше заявив, що Європі потрібно перестати покладатися на США і перейнятися власним захистом. Німеччини ж потрібно створити найсильнішу армію в Європі. Ну, а найсильніша армія не може не володіти ядерною зброєю. І взагалі це все настільки очевидно, що не розуміти цього могли тільки шпигуни і дурні, але ж ніхто й ніколи не називав ні Шредера, ні Меркель дурнями.
Ба більше, мадам Анжела просто зараз намагається включати задню і демонструвати, яка вона біла й пухнаста. Так, учора, в понеділок, вона зробила досить рідкісний підхід до преси в рамках телевізійного ток-шоу, де сказала буквально таке: «Двох відсотків на ВВП на оборону вже давно недостатньо. Ми повинні стати здатними до миру за рахунок військової сили». Зауважимо, що це говорить та сама Меркель, яка десять років тому понуро розповідала, що 2% витрат на оборону – непомірна ноша для економіки. Так смачно і публічно перевзуваються не від хорошого життя, і схоже на те, що мадам чекає, що її запросять до відомої установи, де почнуть запитувати про її близорукість. До цього моменту треба наговорити якнайбільше такого, що повинно допомогти раптом що.
А ще вона з приводу необхідності різкого збільшення фінансування оборони сказала таке: «Так ми пройшли через холодну війну, і так потрібно проходити й через майбутні часи». Тільки от мадам якось не уточнила, хто такі ці самі «ми», адже за часів холодної війни вона була комсомолкою і активісткою в НДР і холодну війну проходила у зворотному напрямі. Але це вже деталі, які більше цікаві майбутньому слідчому, а ми звернемо увагу ще на один момент, який може виявитися незначним, але це лише на перший погляд.
Як відомо, через свій гіпертрофований пацифізм Німеччина практично ніколи не брала участі в якихось великих військових операціях і навіть у рамках НАТО поводилася скромно і сором’язливо. Щойно під час ірано-ізраїльської війни у відбитті ракетних ударів по Ізраїлю брали участь США, Велика Британія і Франція, а з місцевих – Йорданія, але Німеччина в цьому участі не брала. І це при тому, що з Ізраїлем вона має досить тісні стосунки. Наприклад, нещодавно обидві країни створили спільний центр кібербезпеки, який буде займатися відбиттям атак саме у цій сфері діяльності.
І ось міністр оборони ФРН Борис Пісторіус щойно заявив про те, що Німеччина направить патрульні кораблі в Північну Атлантику та Арктику, щоб протистояти зростанню військової активності росії в регіоні. Буквально він сказав таке: «Морські загрози посилюються. Росія мілітаризує Арктику. Ми спостерігаємо зростання активності російських підводних човнів, які діють у цьому районі». Повідомляється, що Військово-морські сили Німеччини вперше візьмуть участь у канадських арктичних навчаннях «Нанук» у районі Гренландії. Берлін має намір задіяти в них підводні човни, фрегати і патрульні літаки.
Тобто поступово Німеччина починає займати дедалі активнішу позицію у справі забезпечення європейської безпеки, і це явно свідчить про те, що поступово змінюється сама конфігурація безпеки, яку приймає Німеччина. Загалом все це чудово, і можна лише шкодувати про те, що це сталося тільки зараз, а не десять років тому.