Про «дякую» (Частина 1)

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

При погляді на те, що зараз робить Україна, крім того, що відбиває агресію, якось залишаються за кадром дуже багато епізодів, які пов’язані з великою бійкою, але прямо стосуються дуже багатьох великих гравців на міжнародній арені. Причому навіть США стоять у цьому списку аж ніяк не останніми. А коли Додік каже про те, що Україна не допомогла США ні в чому і тому він має намір їй ставити палиці в колеса, то треба чітко розуміти одну важливу річ. Завжди, коли він говорить про інтереси США, насправді він має на увазі власні інтереси та інтереси власної сім’ї, друзів чи великих спонсорів. Насправді його інтереси практично завжди суперечать інтересам США, і ми цього торкнемося нижче, а почнемо з Китаю.

Просто зараз Китай почав процес перетравлювання росії саме завдяки Україні, яка повертає колись брутальну імперію до формату улусу Джучі, і в Пекіні це чудово розуміють. Саме тому Китай надає сіру та вкрай дозовану допомогу лаптям у веденні війни. Таким чином там підтримують очевидну тенденцію загрузання курника у виснажливій війні, яка супроводжується дедалі потужнішими та руйнівними ударами ЗСУ.

Для того щоб побачити можливий горизонт планування Китаю, пропонуємо трохи продовжити в часі і в наслідках те, що зараз робить Україна. Рано чи пізно Сили оборони вийдуть на готовність відсікти європейську частину курника від основних потоків нафти й газу. Насправді суто технічно зробити це не дуже й складно, і «на око» можна сказати, що загалом готовність саме до такого ходу вже є кілька місяців. Зрозуміло, що щось подібне можна і потрібно здійснювати з урахуванням не лише військових чи технічних аспектів, а й політичної складової такої грандіозної за своїми наслідками операції.

Для аналогії наведемо ситуацію з Іраном, у яку потрапили Штати. Додіку треба було просто кров із носа вирішити іранську проблему до проміжних виборів. Так, зараз він і його сім’я непогано заробляють на контрольованих коливаннях ціни нафти, але це – на насіння, а головна мета – провернути венесуельський варіант і взяти під контроль усю іранську нафту. Це – не фантазії, а цілком обґрунтоване припущення.

Просто з початку наступного року Конгрес розпочне свої розслідування цілої низки напрямів діяльності Тромба, його оточення і особливо – його сімейки. Підозрюю, що шоковими виявляться дані про те, як Додік «порішав» питання венесуельської нафти. Точніше, як він захопив контроль над цими активами і хто став кінцевими бенефіціарами цієї оборудки. До речі, Венесуела є однією з провідних країн, яка видобуває золото, і на нього Додік теж наклав свою лапу.

Тобто механізм уже відпрацьовано, і з якимись доповненнями та змінами його приготували і для Ірану. Головне – привести у владу свою слухняну ляльку, як це сталося у Венесуелі. Тому кінець літа – початок осені був найкращим часом для рішучого удару по Ірану для того, щоб стати переможцем, прихопити нафту і тим самим – зробити перед виборами гарну картинку, як це було з Венесуелою. Республіканська партія в нього й так у кишені, але така перемога зробила б його просто небожителем, який уже міг би призначати собі спадкоємцем будь-кого, та хоч власного синка, якому прутін оплатив весілля, але, як бачимо, попри всі ці явні аргументи, він все ж таки не наважився.

(Далі буде)