Автор: anti-colorados

Тобто лисий виродок позначив свої найближчі плани, і зробив він це так, як це було зроблено стосовно України. У нас усе починалося точнісінько так само, інша справа, що він собі не уявляв масштабу відсічі і, напевно, вже зрозумів, що неправильно оцінив «слабку» ланку, з якої треба було починати. Про це вже журилися зет-блогери і вказували на Казахстан, який можна було швидко і без проблем «повернути в рідну говень», а якщо були побоювання з приводу Китаю, то можна було закінчити війну з Грузією і пристебнути Вірменію, і теж – без особливих проблем.

Але тут річ не в цьому. Просто зараз ці країни спостерігають явну концентрацію військових сил біля своїх кордонів, і що вони можуть зробити? Або віднедавна їхні танкери стали супроводжувати кораблі Балтійського флоту, і що? Військові кораблі прикривають «гідрографічні» судна, які перебувають у системі військово-морського флоту і щось досліджують у районі трубопроводів чи підводних кабелів, і ніхто їм не може нічого протиставити… крім України.

Як не крути, а Україна практично повністю знищила чорноморський флот, а його огризок втратив боєздатність і вже точно не може діяти як флот. Після цього Україна взялася за Каспійську флотилію, і ось справа дійшла до Балтійського флоту. Між іншим, під удар потрапив один із кораблів, який супроводжував ці танкери та інші хитрі судна, а тепер – отримав у бочину так, що деякі зет-блогери пишуть, що він начебто не дотягнув до Кронштадта. А це означає, що Україна цілком може вирішити питання Балтійського флоту за прикладом чорноморського. До речі, може вирішити питання і з бойовою технікою, що стала поступово накопичуватися на базах, які будуються з нуля на кордоні з Фінляндією. І далі – за списком.

Ніхто не міг справитися з московськими фермами тролів у соціальних мережах. Вони розхитують ситуацію в країнах Європи так, що це доводиться заспокоювати масовими побоїщами з поліцією. І ось виявилося, що і це Україна вміє лікувати краще за всіх. Винесення дата-центрів «Яндексу» миттю обвалило активність ботоферм, і у Франції помітили спад активності протестувальників, а на виборах у США відвалилася найбільш несамовита пропаганда за Додіка. А всього-то й треба було – влупити у гніздо цієї погані. Але хто це може зробити, крім України?

А що стосується США, то Україна виводить з ладу станції загоризонтного стеження, які апріорі не можуть використовуватися проти України, бо вона потрапляє у сліпу зону таких станцій. Плюс до того – під ніж ідуть ланцюжки постачань для міжконтинентальних балістичних ракет, поступово зменшується кількість авіаційних носіїв ядерної зброї, які горять на їхніх аеродромах. Плюс до того, обсяг розвідувальної інформації про військові і не тільки активи лаптів, який іде з України, перекриває їхні агентурні, супутникові та інші канали надходження інформації. Щоправда, зараз там ця інформація нікому не потрібна, але це не надовго.

Усе це до того, що Україна робить роботу за Китай, Індію, Туреччину, США і взагалі – НАТО, і все, що нам потрібно, – те, що допоможе ефективніше це робити. Таке «дякую» потрібне Україні просто тому, що до цієї схибленої бензоколонки у нас утворилося дуже специфічне ставлення. І на відміну від решти публіки, Україна вже не має страху перед цією поганню, а має довгий рахунок.

Від Svitlana

Один коментар до “Про «дякую» (Частина 4)”
  1. Ну, це ж залежить від того, під яким кутом дивитися. Вони Україну і фінансують, і забезпечують. Без них Україна з усією своєю звитягою та завзятістю вже була би там же, де й наприкінці цього же місяця, але 1921 року. А так – вони все це роблять руками України, й уникають того, щоби відгрібати так, як відгрібає Україна. Звісно, кацапи і їм капостять, але по-дрібному, жодного порівняння з тим, що вони роблять щодо України.
     
    До речі, цього року було 100 років від дня загибелі Симона Петлюри.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *