Запах диктатури (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Усе це до того, що кадровий склад адміністрації Тромба в першій каденції має явно інший малюнок. Тоді «призначенці» президента мали явно інший критерій відбору і, як ми знаємо, цим відбором займалися відповідні структури Республіканської партії. Як потім з’ясувалося, в команді Тромба практично не було відданих йому особисто людей. Саме тому там відбувалися ротації фігур на ключових постах: у Держдепартаменті, міністерстві оборони та інших відомствах. І що найголовніше, зі своїх постів люди йшли саме через розбіжності позицій у важливих питаннях з тим, що рухав Тромб.

Їм на заміну приходили люди теж із високим ступенем автономності, що зумовлювало тертя між ними та Додіком. Але загалом це нормальне явище в будь-якій адміністрації, тому що кандидатів представляють президентові партійні структури, а потім ще Конгрес їх і затверджує або не затверджує. Тобто стандартно президент США має дуже обмежені можливості щодо персонального складу власної адміністрації, а функцію «відділу кадрів» грає партійне керівництво, подобається це президенту чи ні. Так було в першій каденції, але так не сталося у другій.

Ціла низка джерел вказує на те, що в цьому випадку Тромб сам добирав кандидатури і просто закидав  їх на затвердження до Конгресу, де обидві палати парламенту затверджували що завгодно і на будь-яку посаду. Відомо, що Тромб любить дітей і не любить тварин. Зазвичай президенти США демонструють сімейного песика, що вказує на їхню емпатію, а ось у Тромба цього немає. А якби в нього була така слабкість, то залежно від того, які тварини для нього були приємні, він цілком міг би висунути на посаду держсекретаря коня Інцитата або власного песика породи хаскі. І ще велике питання, від кого було б більше користі – від вказаних вище тварин чи від Рубіо, наприклад, а республіканський Конгрес затвердив би й коня, знайшовши цьому прийнятне пояснення. Принаймні, речник нижньої палати Джонсон так набив на цьому руку, що в такому ході подій немає жодних сумнівів.

І тут постає просте й логічне запитання про те, що якщо партійні структури республіканців цього разу не брали участі у кадровому доборі кандидатів на найвищі посади виконавчої влади, то хто це робив? Сам Тромб, який стрімко занурюється в надра деменції, цього явно не може зробити просто фізично. Судячи з його публічних виступів, він слабко пам’ятає не лише якісь конкретні факти, а й те, що сам говорив зовсім нещодавно.

Мало того, власні цитати, які йому іноді озвучують журналісти, він називає «фейк ньюс». З такими розумовими здібностями, коли він сам хвалиться, що може помножити жирафа на три, тонкі кадрові комбінації просто неможливо вибудовувати чи навіть підтримувати. Для цього потрібен інший рівень інтелекту та досвід подібної діяльності. А з урахуванням того, що пацієнт вступив у своє дев’яте десятиліття, від нього просто марно чекати здатності навчитися чогось нового. Таке просто суперечить як логіці, так і фізіології. І тут слід врахувати два моменти. Про один сказано вище: Додік відкинув участь партійних структур у виборі та висуванні кадрів, а другий – у його оточенні не проглядається жодної людини, яку можна було б визначити як сірого кардинала.

(Далі буде)