Автор перекладу: Світлана
Минуло вже понад 20 років після руйнівного цунамі, яке вдарило по Таїланду, і зараз про це навряд чи хтось пам’ятає. Але тоді на руках у людей було безліч відеокамер, і в Мережі виявилося безліч сюжетів про те, як воно починалося. Як це буває в таких випадках, спочатку вода відійшла та оголила берег там, де такого не було при відпливах. Приїжджі навряд чи розуміли, що відбувається, а попереджень не було. Тому вони захоплено колупалися в піску та камінні, витягуючи з них якусь живність. Не збентежило їх навіть те, що на горизонті з’явилася начебто не надто велика, але суцільна хвиля. Що було далі – всі знають, але нас цікавить саме цей момент.
На наш погляд, щось подібне зараз можна спостерігати на расєї. Економіка там поки що не впала, і навіть багато хто вважав, що близькосхідна криза дасть істотний дохід від продажу нафти, яка подорожчала. Але впродовж дня ціна на жижу повернулася до початкових значень, бо Додік заявив, що він особисто навів мир у регіоні, і тому йому треба видати Нобелівську премію, посвідчення папи Римського, а також «седло большое, ковер и телевизор». Тож надії, які вчора ще закидали на ціну 100 доларів і вище за бочку, розбилися як риба об лід. І все повернулося у штатний режим.
І ось зараз розмови про те, що економіка федерації починає набувати однієї з 64 поз Кама-Сутри, знову повернулися, але якось розкидано і трохи безглуздо. І тут згадується те саме відео, про яке було сказано вище. Схлинула вода, гарні черепашки, сонце та інша краса. А й справді, як воно має виглядати збоку, без занурення у статистику? Запитання це не пусте, бо статистику лапті вже давно вивертають навиворіт або, якщо ліньки вигадувати веселі натюрморти, просто закривають цілі галузі режимом таємності.
Таким чином отримати реальні дані для того, щоб провести їх перехресну перевірку, практично неможливо. Кілька місяців тому колега написав цікавий текст, у якому вказав кілька параметрів економіки федерації, які взагалі не мають жодного відношення до воєнки, але їх усе одно замурували таємністю. Очевидно, колега – фінансист, і тому він звернув увагу на кілька позицій, завдяки яким можна вирахувати, наскільки реальні показники їхньої економіки розходяться з даними офіційної статистики. Цей текст дуже специфічний і для широкої публіки – нудний, тому що потрібні певні знання в цій галузі знань. Але є деякі моменти з цієї ж серії, які говорять про те саме, але іншими категоріями і зрозумілішою мовою.
Отже, а як же ми уявляємо собі наближення довгоочікуваного цунамі? Які сигнали мають з’явитися для публічного огляду? І тут слід згадати базові принципи роботи совкової системи. Багато в чому вона вже відновилася у федерації, хай і в дещо зміненому вигляді, але принципи працюють одні й ті самі. Наприклад, принцип «Ініціатива має ініціатора», що означає необхідність рухатися в руслі політики партії та уряду, навіть не намагаючись зрозуміти цей курс. Воно й зрозуміло, адже надто розумних або надто ініціативних така система зносить під корінь.
Другий принцип – «Надури ближнього, обі**и нижнього». Це означає, що кожен намагається прикритися кимось іще, щоб уникнути відповідальності, або превентивно підставити, щоб уже помітні проблеми скинути на того, хто загаявся. І ще один – принцип соломки. Її підстилають на випадок, якщо не вдасться спихнути провину і до тебе прийдуть із запитаннями. В цьому випадку треба зробити так, щоб ці запитання поширювалися і на фігуру, яка стоїть міцніше і вище.
У зв’язку з цим у пресі та соцмережах противника практично одночасно пішла низка статей, які говорять про те саме, але пунктирно і в різних аспектах. Проте з них можна витягти масу цікавого. Для довідки: більшість зовнішніх розвідок світу або зовсім не має агентурної складової, або має самий її мізер. Решту даних буде отримано або технічними засобами збору інформації – супутниками або чимось подібним, або з відкритих джерел. Простіше кажучи, переважна частина інформації, яка проходить аналітику, спирається на ту саму пресу або відкриті інтернет-ресурси.
Наприклад, ми так вирахували, що всіма нами улюблена компанія Google банить користувачів не за порушення тих правил, які вона розробила і з якими ми погодилися, а за внутрішніми критеріями, які недоступні простим користувачам. Ба більше, ви навіть не знайдете згадки про ці внутрішні алгоритми і як наслідок – про правила, які працюють насправді, але про це знає їхній ШІ-асистент Gemini. Якщо у вас буде час і бажання, ви можете поспілкуватися з цією системою, і дуже швидко вона вам пояснить, що правила Google – обгортка, а начинку нікому не показують. Щоправда, система не має доступу до цих внутрішніх правил, а тому не може попередньо перевірити контент на відповідність саме цим параметрам.
І все це можна добути, спираючись виключно на відкриті джерела. Точнісінько так само можна робити висновки про якісь явища чи процеси. Причому якщо це робити професійно та відстежувати якісь процеси, то правильність або хибність аналітики буде розкриватися в обґрунтованості прогнозування. Якщо ситуація рухається в рамках прогнозу, значить, аналіз було проведено коректно. І ось просто зараз у їхньому сегменті Мережі з’являються ось такі тексти:
«Виробник електроніки «Оптрон-Ставрополь» опинився на межі банкрутства… З березня 2025 року підприємство оголосило простій: виконання держоборонзамовлення обернулося збитками на понад 149 млн рублів, постачання за контрактами зірвано, кредиторська заборгованість на червень становила 230 млн рублів. У підсумку компанія не може продовжувати діяльність – рахунки заарештовані, накопичено борги з податків, зарплати і комуналки».
Здавалося б, що нам до тієї контори? Ну, збанкрутує вона, і прапор їй у руки. Але з цього шматка тексту явно видно, що це підприємство в основному працює на військову авіацію, бо цивільних літаків там майже не випускають. А ми ж пам’ятаємо, що прутін просто заливає ВПК баблом і потім хвалиться нестерпним зростанням промисловості.
Також ми пам’ятаємо, що багато економічних експертів застерігали від гімнів і кантат, бо ріст давав саме ВПК, а потім все це розмазувалося по всій економіці й наводилася середня температура по палаті. І ось виявляється, що навіть у таких «літерних» підприємств, які працюють прямо на військові замовлення, ситуація стає катастрофічною. Це вже не вугільники чи металурги, які виють про те, що обваляться без дотацій, а натуральні промислові підприємства, які виробляють комплектуючі для ключових систем озброєнь. Тобто це саме таке підприємство, на яке начебто пролився золотий дощ, але воно опинилося в такому жалюгідному становищі. Зрозуміло, що там пиляють як не в себе, проте допилитися до банкрутства можуть лише альтернативно обдаровані діячі, а це означає, що є й інші причини.
Тут слід уточнити, що силові напівпровідники заводу використовують в авіації і встановлюють у системи живлення літаків. Вони застосовуються на літаках «МіГ», «Ту», «Су», «Сухой Суперджет» і МС-21. Але всім зрозуміло, що останні два аероплани демонструють ефект ховраха, якого не видно, а він є. І тому цей заводик відносимо до військових. І ось що пише це саме видання з приводу кореня проблеми:
«За словами гендиректора підприємства Павла Бондаренка, основна причина кризи – занижена ціна на продукцію в рамках постачань військовим. Собівартість одного діода становить 3 600 рублів, проте військові встановили ціну 2 600 рублів. У результаті за 2023 рік збитки становили 102 млн рублів, а у 2024 році зросли до 149 млн. «Підприємство не може покривати витрати і змушене скорочувати персонал», – заявив Бондаренко.
Тобто гроші виділяються за графою оборонного замовлення, але під ці гроші спущено і фіксовану ціну виробу, як при плановій економіці. Але як нескладно здогадатися, це підприємство має суміжників, яким воно не може продиктувати закупівельну ціну на їхні комплектуючі та матеріали. Ті працюють за ринковими цінами і в результаті постачають усе за такими цінами, що виріб виявляється дорожчим за рівень, зазначений у держзамовленні. Зрозуміло, що керівництво заводика має свій відкат від постачальників і тому бере продукцію навіть за неприйнятною ціною, адже не буде закупівель – не буде грошей у кишені, але в якийсь момент усе це вилазить боком. Ба більше, не виключено, що навіть якби не брали відкатів, то кінцевий виріб не вийшов би на встановлену закупівельну ціну.
Звідси виникає дилема: або треба підвищувати закупівельні ціни, пробиваючи їх нагорі, або накопичувати борги з розрахунком на те, що держава їх спише і не дасть обвалитися важливому підприємству. А підвищити закупівельну ціну вже неможливо, бо нема грошей, і списати борг теж не можна з тієї самої причини. А найсмішніше, що підприємство, загнане в таку ситуацію, може просто покласти гроші на депозит і отримати за них понад 20% річних, при тому що такого розміру прибутку, при напруженні всіх жил, вони не отримають, навіть якщо покладуть зуби на полицю.
І так – не тільки з цим підприємством. Такий стан справ поступово набирає обертів, і мсьє Чемезов – керівник ВПК або голова держкорпорації «Ростех», заявив про те, що його галузь переживає нелегкі часи турбулентності, кінця якій не видно. В такій ситуацій треба підстеляти соломку і про всяк випадок – визначати крайніх або щось таке, що не покладе голову на плаху. У таких випадках діячів тягне на пафосні промови, і Чемезов не став винятком. В інтерв’ю одному з їхніх видань він сказав таке:
«Бути оптимістом у таких реаліях важко. Але цей шторм доведеться пройти впевнено, з чітким розумінням курсу. І ми просто зобов’язані вийти з нього переможцями».
Добре викладає, шельма! Йому б романи писати. На думку Чемезова, у країни не повинно бути завдання «догнати і перегнати» Захід за вже наявними технологіями, бо на ці розробки було витрачено десятиліття і трильйони доларів у вигляді інвестицій. Це не дасть росії жодних конкурентних переваг та відволіче від розвитку. Тобто він немовби каже про те, що відставання виникло тому, що йому не дали цих самих трильйонів, і тому треба зосередитися на нових напрямах, таких як випуск роботів «Федір-2» з елементами мощів.
Але його слова змогли оцінити конторські, і якби Сєрьога не був особистим другом царя, вони б його з потрохами змішали, а так – дуже акуратно констатують, що схоже, хлопець готується до великого шухеру. Одна назва матеріалу вже інтригує: «Навіщо Чемезов обманює прутіна?» А далі йде обґрунтоване припущення щодо того, що все це могло б означати. І виглядає це так:
«Гендиректор «Ростеха» Сєргєй Чемезов раптово вирішив заявити, що в росії необхідно терміново перебудувати всю систему освіти і наблизити школи і коледжі до запитів роботодавців. Також глава «Ростеха» прямо вказав на нестачу інженерів та підкреслив необхідність залучення молоді у промисловість. І начебто правильні слова, якщо не знати контексту.
«Чемезов вирішив заздалегідь підстелити собі соломку. У низці напрямів «Ростех» не встигає. Вкрай рідко щось здавалося в строк. Раніше причина була в санкціях. А тепер відсутність молоді на підприємствах – чудове виправдання для президента», – сказало високопоставлене джерело в уряді…
Чемезов придумав якийсь грандіозний проєкт із залучення молодих інженерів у промисловість. За попередніми підрахунками, кошторис проєкту – 20 мільярдів рублів лише в перший рік. Є всі підстави вважати, що грандіозний проєкт закінчиться грандіозним розпилом бюджетних коштів. Владімір Путін своє «добро» поки що не дав».
Як воно? І це ж не якась дрібнота, а людина з внутрішнього кола самого царя. Словом, у курнику потягнуло не на жарт. Не знаю, чи відступила вода настільки, щоб там черепашки збирати, але деякі ознаки говорять про те, що обізнані товариші вже почали діяти за авральним розкладом.