Автор перекладу: Світлана
«РЕЛЬСЫ-РЕЛЬСЫ, ШПАЛЫ-ШПАЛЫ»
Як це зазвичай буває, надвечір почали з’являтися подробиці гучних подій, які відбулися вночі або напередодні ввечері. Так сталося і сьогодні, бо в Мережі з’явилося ще одне відео атаки на ешелон противника з пальним в окупованій частині Запорізької області. Відео з’явилося на ТГ-каналі «Сили оборони Півдня України». Скажімо так, ГУР теж викладало своє відео, і воно з’явилося раніше, а тому його, напевно, вже всі бачили. Всі ці відео мають приблизно один і той самий почерк. Публіці показано те, що можна показати, і не більше.
Якщо уважно придивитися до відеоряду, то можна помітити, що це нарізка з невеликих епізодів, на яких не видно ключових моментів. Тобто тут немає початку операції та її кінцівки, а крім того, з відео акуратно видалено моменти ударів по ешелону та кінцівки епопеї, бо на жодному відео не можна порахувати згадані раніше 11 цистерн, які горять. Воно й зрозуміло, адже поки що немає сенсу докладно обговорювати інструменти, використані для досягнення потрібного результату.
Втім, вказане відео дає уявлення про те, скільки сил було зав’язано в цій операції. Так, на початку сюжету можна побачити довгий ешелон, більша частина якого складається з цистерн. Але тут важливе те, що ешелон стоїть не на станції, а на перегоні. Простіше кажучи, в момент атаки ешелон являв собою стаціонарну ціль, по якій простіше працювати будь-якими засобами ураження. Підозрюю, що бійці або агенти ГУР забезпечили початкову фазу операції, яку можна назвати так: «Стійте так, ми все владнаємо». Тобто якщо йдеться про те, що частина ударів завдавалася дронами, то, швидше за все, апарати висунулися до точки рандеву заздалегідь і були десь над полями, де їх неможливо виявити.
Завданням оперативників ГУР було зупинити ешелон у конкретному місці, яке з самого початку було визначено як точка атаки. Якими засобами зупинили поїзд – невідомо, але важливо те, що він стоїть у місці, де немає ні ППО, ні якихось інших сил противника, а тому він став чимось на зразок мішені в тирі. І справді, на перших кадрах можна спостерігати, що поїзд стоїть і поки ні локомотив, ні цистерни ешелону не мають пошкоджень. А це означає, що по локомотиву не було ударів і зупинено його якимось іншим способом.
Далі можна побачити, що як мінімум дві цистерни вже починають горіти. Можна припустити, що їх було вражено легкими боєприпасами, бо спочатку полум’я там не дуже велике. Зрозуміло, що потім воно розгориться, але така динаміка вказує на легкий боєприпас, застосований до них. А потім явно прилітає реактивний снаряд «Хаймарс». Ми вже знаємо, як він працює, за характерним розльотом шрапнелі під час його підриву над ціллю. Водойма, розташована праворуч від ешелону по ходу його руху, чітко показує поле шрапнелі, що пішла у воду, і це був точно не дрон.
Зрозуміло, що монтуючи відео, вилучили момент ураження цистерн дронами, щоб противник не зміг роздивитися їх тип, а ось атаку «Хаймарсом» – будь ласка. Навряд чи можна побачити снаряд на відео, а якщо і вдасться, то це буде ляпас по лисині ФСБ, бо оператори установки були на потрібній позиції, знаючи, куди їм треба буде вкласти боєприпас(и). Простіше кажучи, тут видно, що всі ударні засоби було заточено на те, щоб завдати удару саме по цій точці. Напевно, баражувальний дрон дав остаточні цілевказівки, але й він уже перебував над місцем відповідно до затвердженого плану.
А це означає, що черговий ешелон винесли не в результаті випадкового фарту, а добре спланованої операції, яка базувалася на твердих розвідданих, і сам обстріл ешелону був тільки фінальною стадією всього заходу. Ба більше, попередній ешелон було винесено силами дронів, замаскованих у вагонах-зерновозах, а цього разу рисунок атаки був зовсім іншим і не схожим на попередній нічим видимим. Єдине, що їх об’єднує, – початкова фаза операції.
Тобто було розвідано всі дані про ешелон, включаючи його склад і час проходження контрольних точок, а далі було використано ті інструменти, які були доступні і доречні для цієї конкретної ситуації. Таким чином, перед нами багатошарова операція, яка замкнула зусилля розвідників, дронарів та артилеристів, а як ми знаємо, всі вони належать до різних відомств, проте тут зіграли, як прекрасний симфонічний оркестр. Ми ж спостерігаємо лише урочисту коду цієї симфонії, та й то – фрагментами.
У будь-якому разі, це була демонстрація найвищого пілотажу. Нехай це ще не те, що всім нам хотілося б побачити, а саме – занурення думок прутіна у вміст його ж валізи доти, доки він не передумає остаточно, але все одно для гурманів тут є на що подивитися і оцінити красу гри. А раз тут усе вийшло в найкращому вигляді, то складеться і з валізою. Гадаю, що з цього приводу вже є деякі напрацювання.
САГА ПРО ВАФЕЛЬНІ РУШНИКИ
Очевидно, що найгучнішою подією цього дня, а точніше – ночі, стала американська атака, завдана стратегічними бомбардувальниками В-2 по трьох ядерних об’єктах Ірану в Фордо, Натанзі та Ісфахані. Очевидно, що у Додіка із втриманням шухляди завжди були проблеми, і він практично зразу після того, як літаки вийшли з повітряного простору Ірану, заявив, що він особисто, власним чубом щойно поховав ядерну програму рушників. Але ми вже звикли до того, що дід несе нефільтрований потік свідомості, і тому брати його промови за істину чи щось близьке до неї – себе не поважати, а тому саме американську оцінку цього удару слід почути від когось більш компетентного і, боже збав, не від міністра оборони Хегсета, який видав струмінь словесної діареї, безглуздої та нещадної.
Але, з іншого боку, недобиті рушники виступили з промовами на кшталт: «Ой, я вас благаю, ніхто й нічого не вразив». Воно й зрозуміло, адже це вони все уражають – від F-35, замурованих у житлових будинках чи просто в небі сильною молитвою, до стратегічних бомбардувальників В-2. А тут вони розповіли, що від американських ударів по Фордо тільки хвіртка покосилася і штукатурка на входах обсипалася. Щоправда, тут слід зауважити, що застосовані боєприпаси якраз і створено для того, щоб вся потужність бойової частини пішла на вибухову хвилю під землею, для чого вона перед вибухом занурюється на максимально доступну глибину. В підсумку на поверхні практично не буде помітно жодних видимих руйнувань. І це якраз означає, що боєприпас відпрацював штатно і вся його енергія пішла на створення тектонічного поштовху, який руйнує порожнини на глибині. Адже якби йшлося про те, щоб винести саме вхідну групу комплексу, то ізраїльтяни зробили б це без сторонньої допомоги.
Також рушники розповіли, що весь збагачений уран вони вивезли з Фордо ще 19 червня і сховали його в таємному місці. На підтвердження цієї версії в Мережу було запущено супутникові знімки з колоною вантажівок, яка відчалює від входу в підземний комплекс. Як там усе насправді, нам невідомо, але лінійна логіка дозволяє зробити певні припущення. Наприклад, ось такі знімки, які ілюструють начебто вивезення урану з Фордо, викликають подив.
Так, згідно з даними МАГАТЕ, рік тому Іран мав 408 кілограмів урану, збагаченого до рівня 60%. Просто візьмемо цю цифру за опорну і припустимо, що за рік він напрацював ще кілограмів 50 того ж самого. Нехай тепер це буде пів тонни. Навіщо колона вантажівок? Такий вантаж можна вивезти непомітною машиною, у супроводі бусів з охороною та фахівцями, без шуму та пилу. Адже свої пускові установки для балістичних ракет вони маскують під фури або контейнери на трейлері, отже, вони добре в цій темі. І тут – колона вантажівок явно військового крою.
Це при тому, що з 13 червня в небі Ірану постійно перебувають літаки або дрони-розвідники Ізраїлю. І ось вони демонстративно влаштовують караван військових вантажівок, які щось везуть із Фордо у «таємне місце». При погляді на все це так і хочеться порекомендувати розібратися з трусами та хрестиком, бо все це ні на яку голову не налазить. Плюс до того, в цьому випадку працює ефект ховраха. Головне – змусити його вилізти із глибокої нірки, а далі – справа техніки.
Якщо вони вивезли уран із глибинного підземного комплексу, то у Моссаду вже з’явиться поле діяльності для того, щоб дістати його вже без застосування протибункерних бомб. Адже проблема якраз і була в тому, що, знаходячись на глибині кількасот метрів під землею, ці активи, в тому числі й уран, були недоступні для засобів ураження ЦАХАЛу, а раз їх уже звідти витягли, то все інше – питання техніки та часу. Хоча це саме «вивезення» може бути й містифікацією. Самі ж ізраїльські ЗМІ пишуть про це дуже обережно:
«Прессекретар ЦАХАЛу Ефі Дефрін відмовився відповідати на запитання про результативність американської операції та коментувати твердження іранської сторони (про те, що з Фордо все гаразд. – Ред.), сказавши, що «ще рано щось стверджувати». Кореспондент i24 Аміхай Штейн передає зі слів обізнаного джерела, що завод у Натанзі точно знищено, а що з Фордо, поки що сказати неможливо, треба почекати «години або дні».
Тобто немає ніякого шапкозакидання, і більше того, генерал Дефрін говорить про те, що ЦАХАЛ готується до тривалої війни. І тут він явно згущує барви. Якщо Ізраїль продовжить руйнувати ВПК Ірану, то він матиме можливість обстрілювати Ізраїль до моменту вичерпання ракет. Літаків уже нема, спільного сухопутного кордону – теж. А якщо так, то тривалість бойових дій залежатиме виключно від здатності Ірану обстрілювати Ізраїль.
Щойно запаси вичерпаються, а поповнювати їх не буде чим, то все піде на спад. З розрахунку того, що Іран мав (за даними Моссад) близько двох тисяч балістичних ракет, здатних долетіти до Ізраїлю, кожен наступний залп зменшує залишок ракет. Сьогодні Іран відстрілявся 40 БР, і 30 із них долетіли до Ізраїлю. Більшість було збито. І кожен такий залп іде мінусом до залишку.
А тим часом, якби у рушників було все за фен-шуєм, вони не розганяли б інформацію про те, що готуються перекрити Ормузьку протоку. Начебто туди вже рухаються іранські кораблі. Але якщо вони це зроблять, це буде щось із розряду «накласти на себе». Усередині Перської затоки як мінімум стоять кораблі П’ятого флоту США, чия база розташована в Бахрейні, а зовні, в Оманській затоці, перебуває ще й велике ударне угруповання ВМФ США, включаючи авіаносці. А з урахуванням того що ВПС Ірану вже знищено, а ППО практично відсутня як єдина система, то можна тільки поспівчувати іранським кораблям, які спробують це зробити.
Плюс до того, таким чином рушники знищать навіть невелике співчуття до себе з боку країн Затоки, чиї постачання нафти вони спробують порушити. А народ там уміє мстити, і тому ракбар точно вирушить у сад із гуріями просто зі свого бункера. А тим часом на болотах почалися страждання, бо завтра туди приїде міністр закордонних справ Ірану і, напевно, пошлеться на договір про поглиблену співпрацю та взаємодопомогу і вимагатиме цієї самої допомоги. І, між іншим, цей міністр ідентичний тому, що кілька днів тому мамою присягався перед європейськими колегами в Женеві, що ніхто не зможе змусити Іран припинити збагачення урану. Лапті ж про це пишуть таке:
«Ситуація на Близькому Сході загострилася до краю. Всі завмерли в очікуванні удару у відповідь з боку Ірану. Чим дадуть відповідь іранці, а головне – по яких цілях? По Ізраїлю чи по американських військових? Чи Іран піде на використання своїх союзників у регіоні на кшталт єменських хуситів?..»
Як завжди, риторику лаптів треба сприймати з контекстами. У цьому випадку слід визначитися з тим, хто такі «всі», які завмерли? Якщо вони там завмерли в роздумах про те, чи вистачить ємності валіз для царя, то це зовсім не означає, що завмерли натурально всі. Зрозуміло, що завмерли і в кремлі, бо якщо вони не зреагують на запит про допомогу, то виглядатимуть зовсім не за фен-шуєм. З цього приводу анонімний кремлівський діяч сказав буквально таке:
«Іран вимагає від нас не лише дипломатичної підтримки, а й передачі розвідданих, а також деяких типів озброєння. Зокрема – ППО та авіації. Це обговорюється, але тут ми повинні працювати в координації з нашими китайськими партнерами».
Що характерно, договір підписували вони самі та рушники, а щоб виконувати його умови, треба брати відмашку у «китайських партнерів». А як же цар, котрий «Я вирішив»? Чи вже все, тепер уже все вирішує повелитель панд? Проте там таки показують бойову стійку кобри. Щоправда, кобра виявилася очковою, а виглядає це так:
«Співрозмовники загалом скептично оцінюють перспективи участі російських військ у цій війні, але наголошують, що вона матиме безпосередній вплив на хід СВО».
Словом, що в Ірану, що у курника залишилися лише погані та дуже погані ходи. На що вони там наважаться – скоро побачимо. А для нас важливим є те, що авіація Ізраїлю продовжує операцію «Утилізаційний збір». У її рамках вона утилізує промисловість рушників, яка допомагала федерації зброєю. Чим ретельніше ЦАХАЛ попрацює над цією темою, тим нам буде легше. А ми пам’ятаємо жовтень 2022 року і перші, суто іранські «Шахеди» в небі над Києвом. Ну що ж, карма – тітка жорстока.