Автор перекладу: Світлана
У совкові часи був гумористичний фільм Аркадія Райкіна «Люди і манекени». Власне кажучи, це була збірка мініатюр, які, напевно, мали сценічне коріння. Ми часто використовуємо щось на зразок мему «колеса-насоси» саме звідти. Але сьогодні довелося згадати іншу мініатюру – про пожежу на складі. Переказувати її немає жодного сенсу, і охочі можуть її переглянути самостійно. Сенс був у тому, що начальник навчав підлеглого, як саме той має повідомляти про пожежу. Точніше, як він повинен добирати вирази, щоб не засмутити начальника.
Здавалося б, ті часи давно канули в Лету, і якби комусь спало на думку розповідати про це, то він мусив би пояснювати масу контекстів, і, швидше за все, оглянувши цю непосильну працю, просто кинув би цей задум, бо це було б не варте витраченого часу. Але виявляється, що актуальність цього сюжету стрімко повертається. Щоправда, в цьому випадку йдеться не про пожежу, а про споріднену ситуацію, яка складається для економіки та фінансів противника.
Загалом сцена ця навряд чи могла розгорнутися так опукло, якби всі дійові особи цієї події не зібралися в один час і в одному місці, а саме на пітерському економічному формі. Раніше туди приїздили перші особи великих держав, щоб пройтися по халяві, а деякі – по гонорари і для особистих зустрічей з кураторами. Але цього разу замість прапорів Німеччини, Франції чи якоїсь іншої поважної країни, чия делегація приїхала на заходи, майорів прапор Талібану, щоб порожні флагштоки не бентежили публіку. З іншого боку, економіка країни, яка виробляє найбільшу у світі кількість героїну, повинна бути представлена на такому форумі.
Але в нашому випадку важлива дискусія про терміни, якими слід описувати стан економіки. Йдеться про те, що частина фахівців говорить, що економіка таки увійшла в рецесію, що анонсувалося вже досить давно, а інша – грається з терміном «охолодження». Це доводиться робити просто тому, що профіль заходу передбачає обговорення цих питань, з одного боку, а з іншого – десь неподалік цар розповідає про диво-зброю, яку неможливо ні побачити, ні наздогнати, і тому вона тільки виходить на позицію, а далі – все як завжди. І якщо йому взяти і сказати: «Цей кінь здох, злазь» – то він, не приведи Господь, напоїть усіх чаєм з полонієм, з нього станеться.
Словом, як завжди, ця дискусія розгорілася між представниками центрального банку та урядом. Перші стверджують, що жо*пу ніхто не помічає просто тому, що всі вже знаходяться в ній і тому вже не можуть роздивитися знайомі обриси. А уряд стверджує, що все добре і навіть краще, а панічні настрої – це просто вікове у Наібулліної. І преса, і навіть записні конторські ТГ-канали намагаються це описувати акуратно з наведеної вище причини, і це виглядає так:
«До паніки навколо продовження СВО підключилися в уряді. Путін лютує. Слова глави Мінекономрозвитку Максіма Рєшетнікова про те, що економіка Росії опинилася на межі переходу в рецесію, означають лише одне: в уряді вирішили заявити про необхідність якнайшвидшого завершення СВО. Хоча й зробили це завуальовано…»
Тут треба вказати, що завуальовано тему викладають усі, бо є прикмета: коли дід пересиджує шухер у бункері, а потім вилазить і розповідає про диво-зброю, то мегаторпеду, то мегаракету, а то й узагалі про зброю Лазаря, можливо – Кагановича, то треба сидіти і сильно не ворушитися. Якщо в такий момент сказати щось, що поставить під сумнів необхідність війнушки, злісний і мстивий старий знайте управу просто в момент. Такий собі Гіркін може про це цілий роман написати. Тим більше що часу в нього для цього хоч відбавляй. Тому акуратний ТГ-канал дуже завуальовано цитує завуальовану промову чиновника, дуже близького до згаданого вище міністра, приблизно так:
«Словом «рецесія» Максім Гєннадійович дуже м’яко позначив такий стан справ: в економіці біда, попереду жорстка криза, і єдиний шлях уникнути її – закінчити СВО. Останнім часом Набіулліна сильно панікує і відправляє президенту послання із закликами припинити СВО, поки не сталося нічого страшного. Максім Гєннадійович вирішив приєднатися до цих закликів публічно. Повірте, слова про рецесію – це дуже жорстка заява, яка тільки звучить м’яко. Всі, хто розуміє, почули тривожний сигнал. Он уже навіть про зупинку металургії відкрито говорять. Треба щось робити».
Це важливий момент, який слід пояснити. Вже кілька місяців поспіль стояла заочна бійка між головою Центробанку Наібулліною та урядом, бо у них виявилися взаємовиключні погляди на найближчі перспективи і взагалі на те, що відбувається. Центробанк, піднявши ключову ставку і посиливши монетарну політику, намагається запобігти зваленню в гіперінфляцію. У них є власні дані, на яких вони роблять прогнози, і відповідно, застосовують жорсткі інструменти, і як було сказано раніше, саме гіперінфляція може наступити без підготовчої фази. Щойно вона стрибне, зупиняти її не буде чим, та й пізно.
Саме тому Центробанк і вживає жорстких превентивних заходів. Ну, а робить він це тому, що уряд не може звести доходи і витрати хоча б до якогось більш-менш притомного діапазону. Ба більше, перекіс економіки пішов у військову промисловість, і все те зростання, яке було всі ці три роки, забезпечувалося не за рахунок випуску корисних товарів, а за рахунок виробництва зброї, яка витрачається або знищується без потрібних для економіки наслідків. Але ні Центробанк, ні уряд не вимагатиме у прутіна закінчити війну, навіть розуміючи, що це потрібно для того, щоб почати стабілізувати економіку здоровими коштами.
З цієї причини уряд критикує Центробанк за високі показники ключової ставки, яка виводить гроші з реальної економіки в банки, а той відповідає, що змушений гасити нічим не забезпечену грошову масу, щоб не запустився механізм гіперінфляції. І що характерно, і тій, і іншій стороні прутін поставив саме ті завдання, які вони й намагаються виконати, але за своєю економічною природою вони взаємовиключні. І наведені вище цитати свідчать, що тепер і уряд приходить до висновку про те, що такий формат економіки все сильніше смердить суїцидом. Простіше кажучи, протиборчі сторони почали приходити до спільного знаменника, який прутіну не сподобається за визначенням. З цього приводу є реакція представника ЦБ:
«Співрозмовник у Центробанку, який раніше закликав закінчити СВО, щоб не допустити важкої кризи, так прокоментував цю ситуацію: «Радий, що в уряді прямо заговорили про проблеми, які загрожують Росії. Треба щось робити. Або хоча б чесно сказати всім: попереду важкі часи. Радий, що Рєшетников зробив такий вчинок».
Тим часом прутін, що був на цій же сходці, оскаженів і почав кричати про те, що такі речі не можна виносити на публіку, бо це підірве стабільність. Те, що він сам її і підірвав, до нього вже ніколи не дійде, оскільки він виявився нижчим за межу, позначену синдромом Даннінга-Крюгера, і тут просто треба уважно стежити за подіями. Тільки зараз вони починають розвиватися так, як це мало статися вже давно. Словом, до цієї теми повернемося ще не раз, але вже зараз можна сказати, що динаміка починає набувати правильного напряму. А тим часом там ідуть перепалки про те, що вони там собі переживають – таки початок рецесії чи просте охолодження. Воно й правильно, не варто турбувати діда, мало там що.