У старі совкові часи, коли була планова промисловість, конкуренції не могло бути за визначенням, а отже, й реклама була марною і непотрібною, але все-таки вона була. Наприклад. У містах, де були аеропорти, де-не-де зустрічалися написи «Літайте літаками Аерофлоту!» А якби комусь треба було летіти в Сиктивкар чи Салехард, але він не хотів летіти саме літаками Аерофлоту, то чим йому треба було летіти? Більше нічого не було, тому хочеш ти того чи ні, а полетиш Аерофлотом, а не Катарськими авіалініями або Ейр Франс, наприклад. Те саме було і з «рекламою», яку було обіграно у старій комедії: «Громадяни, зберігайте свої гроші в ощадній касі». Адже інших місць банківського зберігання грошей теж не було, якщо не брати до уваги трилітрові банки, в які спритні громадяни ховали нажите непосильною працею.
Але наочна агітація замість реклами була на кожному кроці. «Миру – мир», наприклад, неодмінно встановлювали цехах підприємств, де виробляли зброю. Універсальне гасло, яке викладали великими літерами, що світяться, відоме всім: «Слава КПРС». Пам’ятаю, що, будучи школярем, не раз чув запитання про те, чому саме Слава, а не Вова. А вся справа в тому, що тоді з курсу історії фігуру Славіка Молотова практично було викреслено, хоча з ним було багато що пов’язано, і перебіг Другої світової війни зокрема. Але в цьому випадку цікаве більш раннє гасло, яке побутувало ще за часів вождя і вчителя, друга школярок і дикобразів – товариша Сталіна, який зараз на расеї за своєю популярністю обганяє навіть чинного царя. Гасло виглядало так: «П’ятирічку за три роки».
Напевно, тут уже треба пояснювати, що планова економіка совка версталася в рамках п’ятирічних планів, і, відповідно, пролетаріат, щоб не поїхати валити сосни в далекі табори, брав на себе і ніс зобов’язання – виконати плани партії та уряду набагато швидше, ніж було заплановано. І це добре, якщо треба було щось копати або рубати, а якщо діяльність була пов’язана з суміжниками, то всім було зрозуміло, що якщо вони не зроблять потрібної кількості деталей до трактора, то ти хоч розбийся, а зібрати більше не зможеш.
Здавалося б, це гасло вже настільки засипано нафталіном, що про нього практично ніхто не пам’ятає. І якщо доводиться про нього згадувати, то треба занурюватися в історію і пояснювати різні контексти. Але, як виявилося, сталася його реінкарнація, нехай і в несподіваному місці і в дещо іншому вигляді. Так, зайшовши до Білого дому, Додік заявив, що повністю перегляне всі зовнішньоекономічні зв’язки США і встановить нові, прекрасні правила торгівлі з іншими країнами. У цей час у нього народилося просто совкове гасло «90 угод за 90 днів».
Простіше кажучи, він пообіцяв, що за 90 днів він перегляне зовнішньоторговельні відносини з 90 країнами світу й закріпить їх відповідними торговельними угодами. Так, це не п’ятирічка за три роки, але вже дуже близько до того. Коли він видав це гасло, його МАГА впала в релігійний екстаз, і саме тоді виникла пропозиція надрукувати його портрет на новій купюрі, а його бюст висікти у скелях гори Рашмор, поряд із бюстами батьків-засновників США. Рубати каміння ще не почали, а от золоті значки з головою Трумпа вже є у всіх магістів, які себе поважають.
Публіка почала чекати потоку охочих укласти обіцяні угоди, а сам Додік ще довго їздив по вухах розповідями про те, що в нього телефон розривається від таких охочих. Тоді його паства стала робити припущення, що кумир цілком може наклепати 90 угод за 60 днів, а може і за 50. Але сьогодні йде 151-й день його другої каденції, а угода є тільки одна – з Великою Британією, але вона розроблялася ще до Трумпа і загалом її присутність в списку «90» не зовсім виправдана. І що цікаво, ніхто про це вже не згадує. Ну, а Додік сипле новими пророцтвами й гаслами… Йому можна, бо діє він в режимі повного імунітету.
До речі, він же розповідав також про те, що ще до закінчення його поточної каденції буде організовано пілотовану експедицію на Марс. Очевидно, цю байку йому розповів тоді ще затятий шанувальник і, як Додік сам називав його – друг, Нейлон Муск. Але просто зараз ці гасла повністю зникли з промов гольфіста, і складається враження, що тепер йому ця тема зовсім не цікава. А у самого Нейлона можуть початися проблеми не тільки з його «Теслою», а й зі SpaceX. Але про все по черзі.
Нейлон, незважаючи на своє багатство, отримав агресивний штам вірусу, який спричиняє зіркову хворобу. Якби він поцікавився історією, то десять разів подумав би, чи варто кришити батон на Україну, бо не одна імперія знайшла тут свою могилу і зараз її шукає ще одна. Але нічого цього Нейлон не знає, і тому він зробив низку заяв щодо України, що називається – проти вітру. І ось зараз для нього почалася чорна смуга.
Його звільнення з Білого дому було визначено умовами 90-денного контракту. Час сплинув, і він пішов. Причому пішов із мальовничим фінгалом під оком і чарівним пенделем для прискорення. Тут можна сказати образно, що чума прийшла на обидва його будинки. З «Теслою» стався натуральний треш, масштаби якого ще тільки згодом буде видно. Справа в тому, що найактивнішими покупцями його електрокарів були люди, не байдужі до питань зеленої енергетики, а майже всі вони в США – демократичний електорат. Але Нейлон справив на них нужду, і ті перестали купувати його машини, а вже куплені почали викидати на вторинний ринок.
А у світі з цих самих причин електрокари бадьоро купували в Європі та Китаї, де питання екології в мегаполісах вже стали видно неозброєним поглядом у прямому розумінні слова. Але як відомо, Додік завдав ударів саме в цих напрямах. І це на тлі того, що в Китаї та Швеції було запущено технології, які незабаром просто перекинуть ринок електрокарів. Вони нададуть виробам настільки нових споживчих якостей, що «Тесла» опиниться у хвості саме через відставання в технологіях. Мало того, буквально зразу після початку продажів його флагманський електромобіль «Кібертрак» потрапляє в дедалі жахливіші історії. Мало того, що в нього все погано під час аварій, то він ще й горить, як крематорій. У Мережі з’являється все більше історій вкрай негативного змісту про цей і без того страшний пристрій.
Але й у SpaceX ситуація стає все неприємнішою. Буквально сьогодні прямо на стартовому майданчику вибухнув готовий до запуску «Старшип». Той самий, на якому мав відбутися анонсований Трумпом політ на Марс. Схоже на те, що «Старшип» став чимось на зразок «Кібертрака». Поки Муск експлуатував напрацювання державних структур, включаючи НАСА і ДАРПА, все складалося більш-менш нормально. А щойно він рушив далі суто на своєму генії, тут усе виявилося не так райдужно. Словом, якщо він зараз закидається грибами, щоб у паралельній реальності знайти відповідь на запитання, за що йому все, хай згадає крихти батона, які він так необачно кидав в Україну. І не такі кидали, а потім – кусали лікті.