Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
У часи «розвиненого соціалізму» генсек Леонід Брежнєв дуже любив різні урочисті заходи, під час яких його вітали або просто називали «дорогий Леонід Ілліч». Ходили чутки, що якось, говорячи про себе, він так себе і назвав. Навряд чи Додік знає цю епопею, але зараз він також дуже любить, щоб його хвалили і при згадуванні його імені застосовували найвищі ступені епітетів. Але й прутіну таке не чуже, і через те що він, на відміну від Брежнєва, тип винятково злопам’ятний і мстивий, то в міру його занурення у вир старечого маразму ця властивість у нього проявилася незвичним чином.
Скажімо так, Льоня любив, щоб його по-доброму називали дорогим, і наскільки міг вимовити, теж не соромився відпускати компліменти. Іноді це виходило дуже кумедно, але все одно він повертав це при першій нагоді. У прутіна все не так. Йому мало, щоб співали пісні у стилі «прутін – молодець», а він доручає взяти на олівець усю наволоч, яка не привітала його з днем народженням чи привітала, але не як належить або не тими словами. Цей контроль здійснюється в конторському стилі і виглядає приблизно так:
«Від співробітників російських бюджетних організацій та активістів продержавних рухів вимагали привітати президента володимира путіна з днем народження та звітувати про виконання планових показників щодо привітань…»
Це не домисли і не анекдот, бо в їхньому сегменті Мережі виплив закритий документ, у якому описано систему звітності про привітання царя і є відповідна табличка, в яку заносять усі дані про тих, хто вітав, і про те, наскільки правильно вони це зробили. Тобто прутін не просто вимагає привітань і хвалебних промов, а активно вишукує наволоч, яка не бажає його хвалити або робить це без урахування колірної диференціації штанів. Принаймні, їхня преса, аналізуючи документ, пише таке:
«Згідно з таблицею, той чи інший вид привітання мали опублікувати, наприклад, співробітники комітету молодіжної політики Волгоградської області, молодіжного центру «Созвездие», учасники руху «Волонтери-медики», студенти вузів і т. д. Серед форматів – відеопривітання, флешмоби та пости в соцмережах».
Словом, там, мабуть, спочатку думали рушити шляхом сценарію «Кін-дза-дза», а потім – «Вбити дракона», але потім вирішили все об’єднати, і вийшло ось таке.
Ну, а поки там аналізують підсумки привітальної кампанії, на публіку вийшли чутки про те, як упир відзначав день народження. Як заведено, було заборонено будь-які страви, в яких використовується часник або часниковий соус. З чим це пов’язано – не дуже зрозуміло. Можливо, з тим, що запах часнику нейтралізує запах ціанідів, а може, й з якоїсь іншої, більш містичної причини. Минули ті часи, коли до столу подавали вино з його виноградників в Іспанії, і тепер на урочисті заходи подають вино з його виноградників у Геленджику. Начебто вино так і називається – «Геленджик», а потім – охочі можуть курити кальян із речовиною, умовно названою «Таджик», яку постачають братні таліби. Її якось виготовляють із місцевого маку, а потім використовують замість тютюну.
Ну, і звісно ж, усі присутні слухали царя про те, як його рід веде свій відлік від Рюрика. І, звісно ж, він згадував про своє дитинство. У минулі часи він розповідав, що тоді він працював артилеристом, підводником і кимось ще, а цього разу – порадував гостей новою версією свого дитинства. За його словами, тоді він працював Гаррі Поттером або Напів Покером і дуже дружив у підворітті з роботом Вертером, точніше – робот Вертер тоді дуже його дружив, і тому його мозок відтоді працює, як суперкомп’ютер на Віндоус. Тобто – постійно зависає, але поки що до синього екрана справа не дійшла. Далі пішло про велич, і з цієї миті навіть ті, хто утримувався від кальяну, були змушені смикнути так, щоб святковий настрій не зник.
А тим часом на цвинтарі йому продовжували ставити прогули.