Про цінність цілей (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Чому вони так збудилися через цей дата-центр, сказати складно, але не виключено, що тут корпоративні інтереси було поставлено на чільне місце, і зет-блогери вирішили, що якщо почнуться реальні проблеми з інтернетом, то й столуватися їм буде ніде. Можливо, є й інші міркування. Ми неодноразово звертали увагу на те, що ворог дуже обмежений з вибором цілей в Україні, по яких він може завдавати ударів так, щоб це мало швидкі та відчутні наслідки. Так, у нас немає НПЗ, ЛВДС, які потрібні нам, і навіть немає військових виробництв у їхньому класичному вигляді та з локалізацією на конкретному заводі. І тому ворог б’є по цілях, які в нього залишилися у списку.

З іншого боку, Сили оборони мають величезний перелік цілей, і якщо  комбінувати удари по них, то цілком можливо влаштувати лаптям вирвані роки. І ось нічний удар по дата-центру Яндексу говорить не тільки про те, що у графік ударів поставлено й такі цілі, а й що сам список цілей можна розширювати в будь-який бік, і скрізь буде боляче. Тим більше що лапті вже напевне знають про те, що тільки-но ЗСУ беруть в оборот певний тип цілей, то одним ударом справа не обмежиться і далі буде яскраве продовження теми.

У будь-якому випадку, сьогодні там тема номер один – палання дата-центру в Рязанській області. І тут слід враховувати їхню родову хворобу – потяг до гігантизму. Якщо це склади «Вайлдберіз», то вони будуть розміром із міжнародний аеропорт, якщо дата-центр, то це теж буде величезна наземна споруда, яка підпадає під визначення «велика стаціонарна ціль». Це означає, що валити по ній можна всім, що туди долетить, і ефект не забариться. У зв’язку з цим лапті так резюмують свої нові враження від нічного удару:

«Уже не є таємницею, що минулої ночі противник атакував дата-центри Яндексу в Рязанській області. Обладнанню довелося прийняти удар на себе, деякі сервери пошкоджено, проте цю інформацію ми розголошувати не будемо. У низці ресурсів спостерігаються технічні збої…»

Загалом заперечувати сам факт ураження цього об’єкта було б безглуздо, бо їхній сегмент Мережі просто завалено безліччю фото й відео з місця пожежі, і, до речі, на деяких відео аборигени коментують видовище і кажуть про те, що все прилетіло саме в дата-центр, а по заводу, на території якого він стоїть, прильотів не було. Хоча машинобудівний за своїм профілем завод навряд чи продемонстрував би якесь бадьоре горіння, якби по ньому було кілька прильотів, але вже – як є.

Ну, а далі йдуть міркування, які можна назвати стриманою істерикою, і воно того варте, щоб навести у вигляді цитати. Лапті це підносять у вигляді монологів Сталіна, який сам ставив запитання і сам на них відповідав. Проте навіть таке подання цікаве за своєю суттю, а тому – на форму можна не звертати уваги:

«Чи можуть такі удари масштабуватися? Цілком. Чи приведе це до колапсу інтернету? Мабуть, ні. Це, до речі, можна бачити і по Україні – вс рф завдали ряд показових ударів по дата-центрах, проте інтернет там є і про серйозні проблеми (принаймні, публічно) не повідомлялося.

Чи можна захистити такі об’єкти? Загалом не можна, а треба. Чому вони не захищені повною мірою? Питання до вищого командування, всередині якого за п’ять років не змогли передбачити реального рівня загроз.

Що важливо розуміти? У цій ситуації ключовим є те, що об’єкти атакували дрони. Якщо (а точніше коли) полетять ракети – масштаб пошкоджень може бути значно сильнішим. Питання перенесення важливих серверів на Далекий Схід може знову повернутися до порядку денного. Не в Китай же переносити ключові сервери».

У перекладі людською мовою дно має такий вигляд. Так – несподівано, так – болісно, так – тепер буде дедалі гірше. А загальний висновок такий: треба все це прикривати ППО або валити на Далекий Схід разом із прутіним та столицею. Перший варіант – примарний, бо те саме джерело істерило з приводу необхідності прикриття ППО нафтової галузі, військових заводів, портів та іншого. Але якщо теоретично уявити, що це можна здійснити, то там не тільки вклади населення треба утилізувати на ці заходи, а й вилучити парні органи у таких письменників і продати на ринку трансплантології, щоб отримати потрібні кошти і забезпечити такий обсяг прикриття.

Але і в такому випадку – половину коштів розпиляють, а в результаті склепають щось таке, що ЗСУ у промислових масштабах утилізує щодня. Тож тут не ППО треба вимагати, а муміфікації нацлідера. У мавзолеї воно і цареві буде спокійно, і черні можна буде перевести подих. Адже ніхто не очікував, що замість бліцкригу вони отримають настільки фігурних люлів, що доведеться рішуче розширювати площі цвинтарів. А в сухому залишку можна припустити, що наші військові розпочали операцію «Дата-центр». Ну що ж, з почином!