Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Дивно, але удари по різних об’єктах нафтової інфраструктури в курнику викликали набагато меншу реакцію, ніж ранковий удар по дата-центру Яндексу в Рязанській області. А, між іншим, насправді нафтова галузь зазнала дуже серйозних ударів стратегічного характеру. Від початку місяця було завдано три удари по їхніх ЛВДС, і це – рекордний темп для таких об’єктів. Якщо узагальнити значення таких ударів і спростити висновок, можна говорити про таке. Якби удари по ЛВДС завдавалися з такою самою регулярністю, як по НПЗ, наприклад, то транспортування нафти через Урал і Поволжя будь-яким споживачам, у тому числі НПЗ та експортним терміналам, було б зупинено і, відповідно, зупинилася б і переробка нафти та її експорт, навіть без прямих ударів по портах і нафтозаводах.

І той темп ударів, який демонструють Сили оборони в жовтні, повинен був привести лаптів у трепет, бо ці самі удари завдаються не по абияких насосних станціях, а по ключових, без яких функціонування всього того, що від них іде далі, стає неможливим. І загалом у кремлівському болоті це розуміють, принаймні, там під цю тему починають вивертати кишені буквально всім:

«Податок на ППО вже поступово запроваджується. Але потрібно максимально наблизити момент, коли його платитимуть усі росіяни. Ситуація різко погіршується, війна загострюється, нам необхідно якнайшвидше зміцнювати свій захист від ударів з повітря. І приймати складні, але потрібні рішення… Крім того, більше податку хочуть брати з мешканців населених пунктів, які мають вихід до моря. Отримані кошти в Міноборони пропонують направити на боротьбу з морськими дронами – «щоб було менше таких інцидентів, як танкер, який горить біля Сочі».

Воно зрозуміло, що джерело надходження грошей може бути різним, але тут слід враховувати два моменти. Перший: прутін власним ротом і неодноразово запевняв свою публіку в тому, що війна ніяк не вплине ні на бізнес, ні на населення. А тепер усе розвернулося на 180 градусів. Соціалку практично поховано, і справа вже дійшла до прямих цільових податків на ППО, наприклад. Другий: усім зрозуміло, що система використання зібраних коштів – чи то податків, чи надходжень від експорту нафти – використовуватиметься як завжди, бо на закупівлях військової продукції випилюються такі кошти, що це ні в казці сказати, ні пером описати.

Ми це теж знаємо, і, на жаль, при зміні міністрів оборони не бачимо масових посадок тих, хто пиляє бабло на військових постачаннях, хоча такі злочини повинні припинятися з максимальною жорстокістю. А якщо немає посадок, то схеми залишаються і зміна міністрів нічого не змінює. Питання тільки в тому, чи увійде міністр у частку, чи вдаватиме, що нічого не помічає. Принаймні, Драпатий зараз наполегливо чистить Авгієві, а точніше – Сирські стайні, чого в міністерстві не спостерігається. Але повернімося до теми лаптів.

Крім ЛВДС, вчорашня атака танкера поблизу Сочі в територіальних водах курника, крім усього іншого, показує, що навіть танкер, який отримав вантаж нафти в Новоросійську і йде вздовж берега курника, аж ніяк не застрахований від того, що зможе вивезти цю нафту через Босфор. Тож обидва ці чинники, продемонстровані з початку місяця, мали б стати головною темою їхніх зет-каналів, але увага переключилася на дата-центр.

(Далі буде)

Від Svitlana

Один коментар до “Про цінність цілей (Частина 1)”
  1. …але увага переключилася на дата-центр.
    Это потому, что горящий танкер виден только в сочах, а проблемы с тындексом видят все андрофаги по всему курятнику, у которых еще есть интернет!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *