Автор перекладу: Світлана
Як відомо, ледь не основним і постійним генератором дикості став відомий гольфіст і любитель тактичного камуфляжного крему такий собі Трумп із позивним Додік. Те, що він меле в мікрофон, і особливо те, що він пише у своїй соціальній мережі Тру Сошіал, загнало б у глухий кут не тільки Зигмунда Фройда, а навіть Івана Павлова. Причому тут слід звернути увагу не тільки на калібр дикості, а й на постійність її генерації. Цей невтомний трудівник просто перевиконує найсміливіші плани з цього приводу і тому якщо вже й доводиться звертатися до його творчості, то варто придивитися до найсвіжіших перлів.
Так, усім відомо, що слово «угода» діє на нього точно так, як дзвінок і лампочка – на собаку академіка Павлова. Він миттю збуджується і починає свою генерацію. Так, нещодавно він розповідав, що його дзвінок змусив Індію і Пакистан піти на угоду, чим і було зупинено військовий прикордонний конфлікт між цими двома країнами. Щоправда, тут він влучив «повз касу» хоча б тому, що подібні сутички там відбувалися вже десятки разів, причому за одним і тим самим алгоритмом: починалися практично ні з чого і так само згасали без якихось видимих причин.
Причому всі ці десятки разів Трумп нікому не дзвонив, а результат був таким самим. І треба ж біді статися – в ефір вийшов прем’єр-міністр Індії Моді, який заявив, що жодні дзвінки нічого не зупиняли і конфлікт закінчився без єдиного втручання Трумпа. Але тут усе може бути не так однозначно, бо Додік міг справді комусь дзвонити, але не в Індію чи Пакистан, а в якесь інше місце, і почати свою промову словами: «У вас продається слов’янська шафа?» Але це не точно. А точне тільки те, що його дзвінки не вплинули на ситуацію ані найменшим чином.
Зате у Додіка є безліч продуктивних ідей у стилі Остапа Ібрагімовича Бендера. Поки він ще не наважився оголосити план «Червоний ендшпіль», але це зовсім не означає, що в нього нема не менш грандіозних планів. І, між іншим, деякі плани мають справді знаковий і державний характер. Ось, наприклад, таке:
Це можна вважати потужним символізмом, який безумовно зробить Америку великою знову. Ну, а для тих, кому шрифт тексту занадто дрібний, наводимо дослівний переклад, який люб’язно надає Гугл:
«Для мене велика честь оголосити, що я встановлю два прекрасні флагштоки по обидва боки Білого дому, на північній та південній галявинах. Це мій ПОДАРУНОК, те, чого завжди бракувало цьому величному місцю. Закопування і встановлення флагштоків почнеться завтра вранці приблизно об 11:00 за східним часом. Це найвеличніші флагштоки – високі, зі звуженням догори, неіржавні, з тросом усередині та найвищої якості. Сподіваюся, вони гордо стоятимуть по обидва боки Білого дому багато років!»
Між іншим, ця чудова і сильна заява пояснює його втеч з Канади з саміту G7. І справді, коли на одну шальку терезів покласти саміт, а на іншу – два прекрасні флагштоки, то всі сумніви відпадуть самі собою.
Як не крути, а цей виконавець має настільки глибоку нору дикості, що Аліса, впавши в неї, летіла б дуже довго і навіть постаріла б, так і не досягнувши її дна. Проте, крім нього, є й інші виконавці, цілком гідні того, щоб на них звернути увагу. Наприклад, давно не було чути такого собі Нікіту Міхалкова, який сам себе назвав «бісогоном». Такий псевдонім виглядає дуже показово на тлі країни, в якій публіка напам’ять знає «Владімірський централ», «Ушаночку» або «Мурку». Вони такий позивний сприймають по-іншому, і варто зазначити, що саме такий зміст цього слова набагато краще підходить цьому діячу, що має дуже квітчастий родовід. Якщо вже на те пішло, то варто згадати лише трьох персонажів з його сімейства.
Так, сам Нікіта пишався тим, що його далекий предок був постільничим у самого царя московського Петра Першого. Тобто предок був настільки довіреною особою, що в холодну пору йому дозволяли гріти постіль царя перед відходом останнього до сну. А за спогадами сучасників, майстерні постільничі мали турборежим, коли постіль треба було зігріти швидко. Щоправда, перед цим доводилося під зав’язку заправлятися пареною ріпою, проте турбіна працювала справно і, напевно, цар був задоволений. Щоправда, саме Петро був відомий розпусним характером і гендерні бар’єри його не сильно гальмували, і тому хтозна які ще режими були у предка Нікіти.
Другим діячем, який показує саму суть цього стародавнього роду, був батько Нікіти. Він славився дитячими віршами і ще тим, що написав гімн СРСР. Обізнані люди можуть одразу поставити резонне запитання: який саме текст? Адже за час існування совка політика партії та уряду зазнала неслабких змін, а тому й слова гімну мали відповідати. І ось папаша переписував цей текст стільки, скільки потрібно було, і так, як цього вимагала поточна лінія партії. Ну, а третім був брат батька, відповідно – дядько Нікіти. Він був військовим і на початку війни з Німеччиною сміливо вступив у полон. А через те що він володів німецькою, швидко влаштувався в СС, де зробив офіцерську кар’єру в дивізії «Мертва голова». І між іншим, там він писав марші та гімни для знаменитої дивізії. Талант не проп’єш.
І ось маючи такий багатий родовід, Нікіта Міхалков теж вірно служив усім панам як у совку, так і після нього, а нинішнього царя він першим публічно назвав «ваше превосходительство». Шкода, що тепер із опаленням питання вирішується інакше, а то він теж, безумовно, грів би ліжко прутіну, а можливо, й Кабаєвій. Добре, що генетика міцна і про турборежими він знає не з чуток.
Словом, час від часу він виринав і демонстрував своє раболіпство в найбарвистіших формах, а прутін записав його у свої вірні, хоч і безглузді холуї. Воно й зрозуміло, адже у своєму холуйстві Міхалков ніколи не знав міри і завжди ішов у режим «перебір», за що його акуратно відсували в тінь. Але він завжди стояв біля дверей, і щойно вони прочинялися, Нікіта вже тут як тут. І ось у Мережі з’явився опис нового підходу «метра» до преси, який виглядає так:
«Кінорежисер і пропагандист Нікіта Міхалков розповів, що понад 20 років тому президент Росії Владімір Путін розповів йому про свою богообраність. «Ми з ним розмовляли, і він мені сказав: «Уяви собі, хто я був і ким я став. Невже Господь це зробив для того, щоб я доїв те, що не встигли доїсти інші?»… За словами пропагандиста, саме тоді він «зрозумів суть» президента і серйозність того, з чим прийшла ця людина керувати величезною могутньою країною».
І якщо вже так поставлено запитання, то не зайвим буде повернутися до першого персонажа і до його одкровень про те, що він регулярно дебатує з богом з різних питань. Причому він там із чимось не погоджується і сперечається, і… це наводить на думку про те, що в рецепті було вказано однакові препарати, тому й побічний ефект від них схожий. Але повернімося до режисера з могутнім родоводом.
Так, онук постільничих і племінник офіцера СС заявив, що на царство його не обирали, а його призначив безпосередньо бог. Не виключено, що про це Нікіті розповів як сам прутін, а й бог у тому числі. Ось так, а то неосвічені мужлаї щось там розповідають незрозуміле, чого нахапалися на загниваючому заході. І справді, ці ідеї крутяться не тільки в вусах самого Михалкова, а й в інших присутствених місцях, і в результаті відбувається ось таке:
І тут виникає запитання: як же тепер називатиметься адміністрація президента? Чи взагалі як називатимуться міністерства? Зрештою, як тепер називати кіно чи кінематограф? А як там сценарій називатимуть? Але тут головне – почати. Всі ж пам’ятають, як у більшовиків пішли нові імена? Наприклад, завідувач адміністрації прутіна, такий собі Кірієнко, має ім’я по батькові Владілєнович, а таке ім’я походить від злягання слів «Владімір Лєнін». Не виключено, що серед родичів адміністратора була і Даздраперма, чиє ім’я було утворено з «Да здравствует Первое мая!».
І якщо вже йдеться про дикість, то просто сьогодні без Ірану ніяк не обійтися. Як відомо, іранська військова міць насправді виявилася не такою вже й крутою, щоб погрожувати Ізраїлю, а тим більше – Штатам. Погром, що триває на його ядерних військових та виробничих, пов’язаних з ВПК об’єктах, вимагає якогось пояснення хоча б своєму населенню. Адже їм цілодобово та десятки років поспіль розповідали про нестерпну міць і про те, як своїм потужним ударом вони зметуть усіх ворогів… а воно якось виходить зовсім навпаки. І тому знайшлося логічне пояснення, а саме таке:
І між іншим, ця тема зайшла на болотах, бо там роблять перепост подібних повідомлень, що виглядає приблизно так:
Усе ж просто: злі духи і відьми все роблять. Рушникам би взяти та й окропити все святою водою, та мощів більше підкласти в потрібні місця, а вони безпорадно розводять руками і розповідають про відьом. А тим часом у світі розходяться все потужніші хвилі дикості. Причому йдуть вони з різних боків і зливаються в єдине тло, за яким уже місцями світу білого не видно. Але, з іншого боку, будь-яка хвороба має дійти до кризи, і тільки після неї можливе одужання. Без цього – ніяк.