Автор перекладу: Світлана
Очевидно, що основною темою сьогодні є удар противника по столиці і головне – пропуск великої кількості боєприпасів противника у другій фазі атаки. Ми не станемо міркувати на цю тему, щоб не переходити на критику військових, яку ми винесли за дужки ще десять років тому. Просто вкажемо на два моменти. Статистика, опублікована за підсумками нальоту, нагадує листівку з паралельної реальності, бо це можна показувати будь-кому, тільки не тим, хто все спостерігав на власні очі. І другий момент: практично всі ті, хто пов’язаний з ліквідацією наслідків атаки на багатоповерхівку в Солом’янському районі, пишуть, що ракета прошила перекриття будівлі від найвищого до підвалу, тому секція будинку і склалася.
Очевидно, що ні дрон, ні крилата ракета такого зробити не могли за визначенням, тому що при заході на ціль вони хоч і роблять «гірку», але розвинути величезну швидкість для того, щоб мати таку кінетичну енергію, вони не можуть. А це означає, що удару завдано балістикою або аеробалістикою. З приводу останньої можу обґрунтовано припустити, що її все-таки було перехоплено (як і сказано у звіті), а ось згадок про балістику у звіті ВПС нема. Причому під час атаки було видано попередження про атаку саме балістикою і навіть було вказано напрямок, але потім ця інформація ніяк не відобразилася, а будинок – склався. Загалом якщо так піде й далі, то ми більше не станемо використовувати цю статистику як надійне джерело даних.
Отже, розбір нальоту цієї ночі робитимуть профільні фахівці, а ми залишимо свою думку при собі. Іншою темою, яка зараз перетікає з одного світового ЗМІ до іншого, є терміновий виліт Додіка з Канади, де проходив саміт G7, до Вашингтона. Любитель крему від засмаги настільки стрімко ретирувався з заходу, що президент Франції Макрон висунув припущення, що це пов’язано з ситуацією на Близькому Сході.
А з урахуванням того що приблизно в цей самий час Держдепартамент видав попередження громадянам США покинути Ізраїль, слова Макрона виглядали цілком логічно, на відміну від того, що розповідає сам Додік. А ми нагадаємо, що перед цим Трумп постив у свою соціальну мережу повідомлення про те, що на його телефон постійно йдуть дзвінки від іранського керівництва з пропозиціями про поновлення переговорів. І тут вийшла така сама розбіжність, як і наведена вище. Ізраїльські колеги надіслали ось таке з цього приводу:
Сам же Трумп спростував припущення Макрона і висловився в тому сенсі, що президент Франції завжди неправильно розуміє те, що він робить. І тут доводиться висловити солідарність із Макроном, бо ми теж не розуміємо, що робить Додік, і є підозра, що він сам теж цього не розуміє, тому що для нього головне – не дія, а, як казав Свирид Петрович Голохвастов, «главное – хформа», або висловлюючись інакше, головне – щоб костюмчик сидів і крем не було намащено вже зовсім під очима, щоб погляд не втрачав суворості та пронизливості.
У будь-якому випадку, Додік загадково заявив про те, що причина його термінового вильоту – в іншому, і порадив стежити за новинами. Але поки що новини нічого не принесли, і в такому разі пояснення ситуації публіка взяла в свої руки. Найбільш екстремальним поясненням цього демаршу стало припущення про те, що було отримано доказ того, що Іран або раніше отримав як мінімум одну ядерну боєголовку, або встиг її зібрати, починаючи з 13 червня, і готовий її застосувати. В такому разі зрозумілий припис про евакуацію громадян США з Ізраїлю.
З іншого боку, вчора пройшла інформація про те, що ВПС США провели наймасовішу за останні десятиліття передислокацію повітряних танкерів. 28 танкерів було перекинуто на авіабази в Іспанії та Великій Британії. Аналітики стверджують, що така передислокація може зумовлюватися лише двома обставинами. Перша – США відкривають повітряний міст для перекидання чогось до Ізраїлю, і друга – танкери мають забезпечити роботу тактичної авіації у районі Близького Сходу. Було висловлено думки ще й про те, що повітряні заправки необхідні для стратегічних бомбардувальників, але це навряд чи. Такі літаки з самого початку мають змогу злетіти з домашньої бази, дістатися до того ж Ірану, розвантажитися і повернутися на базу без дозаправки. В-52 можуть це виконати з авіабази «Дієго Гарсія», а В-2 можуть злетіти з бази в США, скинути вантаж і повернутися до місця старту на одній заправці.
Версія з повітряним мостом теж не дуже вписується в ікебану. Штати вже не раз влаштовували такий міст, і ніколи не потрібно було стільки танкерів. Залишається тактична авіація. Трумп не раз наголошував, що США не беруть участі в атакувальних діях, і якщо так, то танкери потрібні не для ВПС США, а можливо – для ВПС Ізраїлю. Тим більше що в Мережі з’явилося таке повідомлення з посиланням на високопоставлене джерело у Вашингтоні:
«Президент США Дональд Трамп розглядає можливість передачі Ізраїлю протибункерних бомб, які необхідні для руйнування підземного іранського заводу зі збагачення урану у Фордо… Надання бомб може стати «переломним моментом» у військовій операції Ізраїлю проти Ірану, бо тільки з їх допомогою можна знищити вказаний завод…»
Плюс до того, сам Трумп учора написав у Тру Сошіал, що мешканцям Тегерана слід покинути місто. В результаті змішалися коні й люди. Але якщо придивитися уважніше саме до цього вузла, то деякі обриси ситуації все-таки проступлять. Наприклад, усім відомо, що важкі протибункерні бомби не донести до цілі на тому ж F-15, який може нести найважчі для такого класу літаків боєприпаси. Він просто не потягне подібну махину, а бомбардувальників Ізраїль не має. Але тут є нюанс.
У Мережі є відео з випробувань таких бомб, де потужний боєприпас скидається не з бомбардувальника, а через рампу вантажного літака типу С-130. Тобто бомба вкладається на спеціальний візок, а потім викочується назовні за допомогою витяжного парашута і далі ширяє до цілі вже в такому самому порядку, в якому вона це робила б у разі скидання бомбардувальником. Транспортні літаки в Ізраїлю є, і технічно такий номер можна виконати. Інша справа, що такий літак – легка ціль навіть для не дуже просунутих систем ППО, і тому територія навколо цільового об’єкта, в цьому випадку – Фордо, має бути зачищеною до блиску.
За ці кілька днів активних нальотів Ізраїль явно розчищав територію Ірану від його західного кордону якраз до цієї локації. Всі боєприпаси, які має ЦАХАЛ, вже доставлено в це місце, і тому все цінне, що фізично можна було уразити, вже уражено. Це свідчить про те, що там уже хай і не на 100%, але дуже близько до цього, розчищено коридор для літака, який ні своїми конструктивними можливостями, ні маневреністю не може протистояти навіть дуже середній системі ППО. Але тут треба розуміти, що це «вікно» не буде вічним.
Так, учора пройшла інформація про те, що з Китаю до Ірану вилетіли два важкі транспортні літаки, які відключили свої транспондери над Туркменістаном під час підльоту до іранського кордону. Що вони там везли – можна тільки вгадувати, і як виявляється, лапті туди теж щось перекидають. Тобто якщо сьогодні вдалося прорубати доріжку до Фордо, це зовсім не означає, що вона не «заросте» через день, два чи тиждень. Тому якщо з ядерною програмою вирішено покінчити, то це слід робити просто зараз. Тим більше що із засобами доставки там проблеми не виникне.
Між іншим, ця картинка цікава й нам, бо, крім «Шахедів», рушники щось передають лаптям, і, можливо – з цієї номенклатури. Зараз, коли авіація Ізраїлю щиро пройшлася по промислових об’єктах, які випускають це залізо, у Ірану може виникнути нова ситуація, коли поповнення ракет буде неможливе і доведеться оперувати їх скінченним запасом, а тому віддавати їх тим самим лаптям уже буде неможливо.
І не виключено, що ця реальність уже настала, бо цієї ночі рушники змогли відстрілятися по Ізраїлю лише 20 ракетами. Між іншим, із цих двох десятків ракет дві перехопити не вдалося. Інша справа, що точність у них – так собі, проте одна з них влучила у склад, призначення якого не вказується. Це при тому, що вони мають у своєму розпорядженні дві повноцінні системи ПРО – «Хец-3» і THAAD.
І ось на тлі всього цього знову повертаємося до запитання: чому Додік так поспішно змився з саміту G7? Станом на цей момент ми відстежили всі новини, які б могли вказати на те, на що натякав Трумп, і нічого вартого уваги виявити не вдалося. Адже логіка підказує, що маневр Додіка мав привести до якоїсь негайної дії, яку неможливо було відкласти до закінчення саміту, але поки що – тиша. Тобто питання необхідності особисто бути у Вашингтоні взагалі ніяк не вгадується.
Але якщо відкинути всі громіздкі конструкції, а спробувати знайти прості пояснення, то все може виявитися елементарним. Адже очевидно, що Трумп як мінімум не користується ні прихильністю, ні повагою принаймні у приймаючої сторони – прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Крім того, Трумп особисто писав у свою соцмережу, що він не знає більш огидної країни, ніж Канада. Та й канцлер Німеччини виявився міцним дядьком, з яким у Трумпа зверхнє спілкування не вийшло. А Макрон – взагалі окрема історія. Тож Додіку могло просто набриднути бути присутнім у неприємному товаристві, і він вирішив пограти в гольф або напомадити собі портрета. Це він любить і займається цим постійно. Тож усе просто. Йому все це, як із гуслів вода.