Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

ПРАВИЛО СВЕРДЛИКА

Після початку широкомасштабного вторгнення лаптів в Україну з курника пішла, нехай і дуже по-різному, більшість великих світових компаній. Деякі пішли, швидко розпродавши свої активи, деякі, у яких активів було не так вже й багато – офісні та складські приміщення – грюкнули дверима, інші начебто й вийшли, але зробили це тихо, в режимі призупинення діяльності. Напевно, вони вважали, що війна довго не триватиме, Україна капітулює, і після цього можна буде відновити свою діяльність. Ну, а частина – вчинила інакше. Користуючись тим, що з відходом конкурентів вони залишилися наодинці на цілих сегментах ринку, вони вирішили, що репутаційні витрати будуть набагато меншими, ніж прибутки, які можна отримати в такій унікальній ситуації, і залишилися.

І ось із ними сталося те, що ми нещодавно описували у вигляді пристрою, який винайшли двоє вчених, один – математик і механік, а інший – лікар і фармацевт, Архімед та Абу Алі Ібн Сіна, він же – Авіценна. Йдеться про той гвинт, який зрештою знаходить відому частину організму. Так, у цих компаній виникли проблеми з виведенням коштів із курника, причому проблеми ці виявилися двосторонніми, як із боку Заходу, так і з боку влади самого курника. Проблеми західного характеру всім зрозумілі, а от у самому курнику було створено умови, які давали можливість піти, але за умови, що доведеться кинути все, нажите непосильною працею.

Але кидати не хотілося, навіть незважаючи на давню істину, виведену ще Цицероном, а саме: жадібність фраєра згубила. Якось щось їм вдавалося вивести з курника і при цьому – тішити себе надією на те, що врешті-решт їхні неприємності закінчаться, і на відміну від тих, хто вирішить повернутися в курник після закінчення війни, вони будуть на місці і, відповідно – матимуть конкурентну перевагу. Серед них – підрозділи італійського банку UniCredit та австрійського Raiffeisen, швейцарський гігант Nestle, німецька мережа гіпермаркетів Metro і французькі Auchan та Leroy Merlin.

Мабуть, до якогось моменту в кремлі вважали, що сама присутність цих брендів буде створювати потрібні декорації для черні, яка буде бачити величезні вивіски брендів і думати, що не все так погано. Але ось часи змінилися, і настав час експропріацій, бо своє найближче коло треба підгодовувати, і через те що традиційні методи «місць на годівлю» працюють дедалі гірше, то доводиться згодовувати вже й ці активи.

Швейцарські, німецькі та французькі власники активів буквально кілька тижнів тому дізналися про те, що у цього майна вже інші господарі, і часто з кавказькими іменами типу «Бидон Помоев» або «Рулон Обоев», хоча і двоюрідний тесть прутіна – Кабаєв – теж не залишається обділеним. Татусь давно вже ходить у мільярдерах, але схоже на те, що, влаштовуючи чергову роздачу слонів, тестя не можна залишити без уваги, бо мадам Аліна натурально запиляє прутіна. Адже він уже давно ходить у режимі «о пів на шосту», то ще й панду не зміг добути. От і доводиться сім’ю гімнастки завалювати краденими ніштяками.

Ну, а вказані вище джентльмени, які не розуміють місцевих традиційних цінностей, вирішили зіграти в наперстки з шахраями і зрештою опинилися там, де й мали опинитися вже давно. Між майном і ганьбою вони обрали ганьбу, а в результаті – майно пішло, а ганьба – залишилася. І тут ще велике питання, чим для них усе обернеться врешті-решт. А варіанти є дуже погані, та й такі прецеденти наявні. Тож поки що рано міркувати про те, наскільки така гра коштувала свічок.

(Далі буде)

Від Svitlana

Один коментар до “Про Карму (Частина 1)”

Коментарі закриті.