Власними руками (Частина 2)

Автор: anti-colorados

У будь-якому випадку, саме наші діячі, що поїхали на чужину, стають поповненням ультраправого або трампоподібного електорату. І виходить, що у себе на батьківщині вони відмовилися докладати зусиль для того, щоб поступово виводити рівень життя на адекватний, бо зневірилися в тому, що хоча б щось можна було змінити, а приїхавши на нове місце та отримавши право на голосування, починають докладати зусиль для того, щоб побудувати там те, від чого втекли. Любителів шаріату це стосується повною мірою, і за цією властивістю та способом мислення вони мало чим відрізняються один від одного. Але далі – перейдімо до того, за кого вони голосували.

МІСТЕР ТРОМБ

Просто зараз навіть ядерний електорат Додіка, який піде голосувати за республіканців, має претензії до свого обранця. Ні, вони не мають претензій до того, що він руйнує не лише фундамент демократії, а й разом з ним – знищує підвалини самої держави. Це – не фігура слова і не пусті домисли. Після поразки на виборах 2020 року Додік публічно і багаторазово просував ідею відокремлення південних штатів від США. Точніше, відокремлення тих штатів, де проголосували за нього, від решти США. І шанувальники Додіка тоді не тільки не насторожилися, а їх це взагалі ніяк не збентежило, і у 2024 році вони знову проголосували за персонажа, який закликав розвалити країну.

Насправді їх непокоять та сама ціна пального на заправці та невиконана обіцянка їхнього кумира закінчити всі війни, за які він так люто критикував своїх попередників. Відрижка цих обіцянок досі лунає у виконанні пацієнта, коли він розповідає про те, що якби не Байден, війни в Україні не було б. Зауважимо, не прутін, а Байден. А тим часом він мало не розпочав масштабну війну у Венесуелі, і йому просто пощастило, що водій автобуса виявився настільки бездарним, що його взяли «тепленьким». Якби при владі був його попередник – Мадуро, професійний військовий, Штати отримали б у себе під боком другий В’єтнам.

Війна з Іраном, яку він розпочав як щось обмежене та розраховане на два тижні, триває вже сім місяців, а він уже погрожував війною Кубі й навіть деяким своїм союзникам по НАТО. Таку розбіжність із передвиборчими обіцянками помітили навіть ті, хто буде обмазуватися Тромбом до могили. І ось виходячи з цього всього, і не тільки цього, поставмо просте запитання про те, наскільки ефективний Тромб? Тут ми пропонуємо зупинитися і відповісти собі на це запитання так, як це виявиться найпростіше, і тільки після цього рушити далі.

Для того щоб вникнути в суть питання, слід повернутися до самого початку цієї повісті й тієї самої розповіді з приводу болідів «Формули-1». Тобто формула питання аж надто широка, але ми відповідаємо собі, виходячи з якихось власних і часто – не зовсім однозначних критеріїв. Той самий болід – ефективний у плані перегонів, і лише певного формату. Крок убік – і цей самий болід виявиться катастрофою буквально для всього іншого, що зазвичай застосовується до автомобіля як набір критеріїв ефективності. За рештою позицій – вантажопідйомності, економії пального, гуми і запчастин – він виявиться прямим антиподом того, що ми найчастіше приписуємо автомобілю в плані ефективності. Виходить, що один і той самий автомобіль і ефективний, і катастрофічний одночасно, залежно від тієї точки зору, з якої ми на нього дивимося.

(Далі буде)