Автор: anti-colorados
Тож тут треба розібратися з тим, за якою шкалою вираховувати цю ефективність. Стандартно такими можуть бути підвищення рівня добробуту населення, його соціальної захищеності, зміцнення обороноздатності, підйом економіки, і якщо США мають (точніше – мали) статус бастіону демократії, то, напевно, президент цієї країни повинен підвищувати стандарти цієї самої демократії і транслювати їх у зовнішній світ. Такі очікування базуються як на основних документах, так і на досвіді двох з половиною століть, коли безліч попередників Тромба так чи інакше рухалися в цьому напрямі.
Але ми недаремно згадали колишніх наших, бо через них нам найпростіше побачити настрій електорату, який проголосував за Додіка. Нічого з перерахованого вище їх не цікавить або вони цього індиферентні. І тому, дивлячись на те, що робить цей пацієнт, зі своєї точки зору вони відзначають певні недоліки в його діяльності, але це – не його вина, а злісні дії демократів чи суддів, які торпедують усі важливі починання Додіка, наприклад – тарифи, з яких кумир обіцяв заплатити всім по дві тисячі доларів, але не заплатив, тому що Верховний суд визнав тарифи незаконними.
До речі, юристи Тромба просто зараз намагаються підібрати інші підстави для тарифів, і там епопею далеко не закінчено. А з урахуванням того що прецедентний формат американського права створив настільки тягуче і божевільне болото, переливати з пустого в порожнє можна десятиліттями. Тож ядерний виборець Додіка оцінює його діяльність позитивно і вважає його цілком ефективним керівником. Тим більше що під його ім’ям випущено кілька книжок про бізнес, незважаючи на те, що пацієнт кілька разів ставав банкрутом і шахраєм.
Ось ці дві точки зору сформульовано тільки для того, щоб побачити полярність оцінок одного й того самого предмета і в один і той самий час. А ми пропонуємо іншу систему критеріїв, які враховують особистість Додіка і те, навіщо насправді він боровся за верховну владу і зрештою отримав її вдруге. Тут слід врахувати, що незважаючи на промови фігуранта про те, що він хотів би натужно справити потребу в Конституцію і піти на третій строк, як прутін чи Сі, це в нього навряд чи вийде, бо після закінчення цієї каденції йому вже буде 82, а судячи з усього, він уже розвалюється, і не тільки психічно.
У свої 80 він демонструє проблеми буквально з усім ще яскравіше, ніж це було у Байдена – теж не піонерського віку дідуся. Він ще частіше засинає на публічних заходах, а заговорюється так, що у Байдена такого зовсім не було. Джо міг упустити думку, але не нести відверту дикість, як це робить Додік. Це бачать усі, а з них багато хто пам’ятає, що критика саме цього у виконанні Байдена стала одним із головних його передвиборних мотивів. Але тепер можна не соромитися, бо справу зроблено. Тому в нього є кінцевий термін, до якого він повинен встигнути зробити все те, заради чого він насправді вмостився в Овальному кабінеті.
Якщо ми зможемо прямо назвати ці самі справжні цілі, то в такому разі отримаємо правильну «дорожню карту», на якій можна побачити, наскільки він ефективно нею рухається. Але для цього треба відкинути всю ту нісенітницю, яка його не стосується зовсім, а стосувалася його попередників. Також треба відкинути й ті публічні обіцянки, які він роздавав. Усе це – не мало значення в той момент, коли він це розповідав, а тепер і поготів не варто на це витрачати час і увагу. Щойно буде знято мішуру та маскування, відразу й відкриється вся картина повністю.
(Далі буде)