Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Як це не дивно, але зараз Пентагон нагадує совок у мініатюрі часів наркома внутрішніх справ Єжова з його чистками. Щоправда, тут усе відбувається з урахуванням місцевої специфіки, і зрозуміло, що ніхто і нікого не розстрілює, але сам принцип дуже схожий. Просто нагадаємо, що Тромб запустив у Пентагон Гегсета приблизно з тією самою метою і з урахуванням тих самих особливостей, що Сталін запустив Єжова. Адже Єжов взагалі не мав жодного досвіду оперативної роботи і до моменту призначення на посаду наркома займався виключно канцелярською роботою.
Тому жодного досвіду профільної роботи він не мав, натомість на попередніх посадах він був вірним псом Сталіна щодо кадрових питань партії. Сталіну в НКВС потрібна була людина, яка не ставить запитань і діє за поняттями, без озирання на закони і головне – авторитети в дуже специфічному відомстві. І Єжов почав свою роботу Молоха з завзяттям людини, яка розуміє свою неповноцінність, але отримала владу вершити долі людей.
Гегсет прийшов у Пентагон приблизно з тією самою метою. Мабуть, Додік вирішив, що служби в нацгвардії цілком достатньо для того, щоб очолити військове відомство і «навести в ньому порядок». Загалом такий вибір президента, офіційного ухилянта від мобілізації під час В’єтнамської війни, не викликає подиву, тим більше що, як і Єжов, Гегсет з самого початку погодився стати ручним песиком Додіка, який одночасно виконує роль пса на ланцюзі.
Не дивно, що обійнявши посаду, міністр з першого кроку показав бездонну некомпетентність і не лише нерозуміння того, що і як має працювати всередині відомства, а й повне небажання з’ясувати ці тонкощі. Тому він став звільняти висококласних фахівців, які присвятили все своє життя збройним силам, починаючи з Вест Поінта й Аннаполіса, і які намагалися вказати йому на дикість, яку він коїть. А частина людей такого ж калібру просто вирішили, що не будуть співучасниками того, що виконує Гегсет від імені Тромба, і пішли самостійно.
Тому до моменту, коли почалося планування бойової операції проти Ірану, процесом займалися люди, які в основному діють за принципом «Чого зволите?». Не дивно, що прогнозування операції було здійснено у стилі Додіка – по-циганськи та ошатно, тільки от пішло все не так, як це собі уявляв розпрекрасний президент Американської затоки та озера Америка. І тут почалася друга фаза єжовщини. Гегсет став шукати винних усередині Пентагону, і почався другий виток звільнень та звинувачень. Він виявився жорсткішим, і всі, хто міг потрапити під цю роздачу, не стали чекати і пішли у відставку.
У результаті цілу низку ключових постів Пентагону замістили виконувачі обов’язків, що вносить хаос у систему управління військовою машиною на всіх рівнях. Якби зараз почалася війна з Китаєм, Штати зазнали б поразки буквально за кілька тижнів просто тому, що внутрішня структура Пентагону зараз перебуває в руїнах. Але через те що Штати не можуть досягти бажаного результату в Ірані саме військовими засобами, Гегсет продовжив кадровий розгром відомства в пошуках винних у такій ситуації, коли Додік робить заяви, які не вдається підтвердити військовою силою. І тепер уже всім очевидно, що такий стан справ не тимчасовий, а триватиме доти, доки Гегсет перебуває біля керма військового відомства. Ну, а судячи з того, що цей кишеньковий песик дорогий самому Додіку, то Гегсет міцно сидить на своєму кріслі у прибудованому до його службового кабінету спа-салоні.
(Далі буде)
І тут постає одне питання – не банальні “Хто винуватий?” чи “Що робити?”, – а те, на яке бояться відповідати практично всі політики: “НАВІЩО!?”