Автор: anti-colorados
Постфактум у своїх мемуарах генерал Бредлі, безпосередній начальник Паттона, і генерал Ейзенхауер оцінювали ситуацію так, що якби не той відчайдушний кидок 3-ї армії, і відсікання північного угруповання військ з їх подальшим знищенням, то війна могла б продовжитися ще на кілька місяців. А за ці місяці Німеччина вже на виході тримала літаки та ракети нового типу і взагалі була на порозі проривів у галузі нових видів зброї. Цей час Рейху був на вагу золота, але його відібрали зухвалим рейдом. Зараз ми взагалі без найменших емоцій розбираємо ті події, зовсім не відчуваючи того, що дихало в потилицю американській групі військ.
Мало того, якщо хтось спробує копнути ту ситуацію трохи глибше, то побачить, настільки багато схожого на те, що відбувалося всередині військ союзників і що ми спостерігаємо зараз, і ще хто його знає, де ситуації були гострішими. Усередині американської армії генерали рубали нові розробки танків і літаків просто тому, що не могли сприймати нового, ну, а якщо комусь хочеться подивитися на епічний срач, можуть самостійно знайти опис того, як мало не розвалилася коаліція військ через фельдмаршала Монтгомері, якого генерал Ейзенхауер ледь не викинув із коаліції, і як Монті перед пресою приписав собі всі досягнення американців у ході тієї операції 3-ї армії, після чого Черчілль був змушений особисто виступити перед парламентом і назвати цю битву найбільшою в історії цієї війни, яка повністю належить американським солдатам. Ейзенхауер уже написав листа Рузвельту, і його залишилося тільки відправити, після чого коаліція розвалилася б просто на порозі Німеччини. Але що ми знаємо про те, що переживали ці люди і яку яму вони бачили просто під своїми ногами?
І якщо вже тут мова зайшла про Наполеона і битву при Ватерлоо, там теж виникла ситуація з хитанням шальок терезів. Битва увійшла в таку фазу, що успіх уже почав усміхатися французам. Їм треба було лише трохи резервів, щоб вирішити долю кампанії. І ці резерви були, але з волі випадку корпус маршала Груші пішов не туди, куди потрібно, а от війська фельдмаршала фон Блюхера вийшли до місця битви в найкритичніший момент, і шальки терезів остаточно схилилися на користь союзників. Хоча шанси у противників були однаковими, включаючи наявність резервів, і питання було в тому, чиї резерви опиняться в потрібний час і в потрібному місці.
ЕПІЛОГ
Відтоді минуло вже 200+ років, а з часів кидка армії Паттона – 82 роки, і ми навіть близько не можемо собі уявити те, що відчували учасники тих подій. Також ми не можемо уявити і переживання населення тих країн, чиї армії зійшлися під Ватерлоо. А відчували вони точнісінько те саме, що й ми зараз: розпач, спустошення і просто втому від майже 20 років наполеонівських воєн. Однак у найважчій ситуації люди робили те, що можуть, і те, що потрібно для того, щоб посилити, а не послабити свої позиції та дух свого населення. Хтось міг зробити свій внесок конкретною справою, якщо не прямою участю в бойових діях, хтось – словом, а хтось – просто сховавши свій страх і особливо – своє скиглення.
Останні це робили просто тому, що розуміли, наскільки просте розпускання шмарклів на публіці недоречне в такій ситуації. І так, з усіма складнощами, дурощами, дебілізмом та іншим, які бувають буквально під час будь-якої війни. Те, що ми цього не бачимо, – результат описаного вище підходу до розгляду історичних подій, які вже не кровоточать. Але це все було тоді, є зараз і буде під час будь-якої війни. Тож ті, хто сприйняв написане тут як чарівний пендель, – витерли шмарклі зі щік і рухаємось далі. А кому це не допомогло – зробив усе, що міг. Без образ.
американцы по субъективным причинам могли проиграть медуэй. но по объективным причинам войну бы они выиграли, несмотря ни на что.
в украине похожая ситуация. да, в ряде случаев и чаще, чем хотелось бы, но лажа случается. но войну она выиграет. это законы природы, а против них не попрешь
Тут прийшла така ідея!
Вже маючи Зовнішнє Європейське Фінансування, чи мають право, чи можливість українці запросити на Зовнішнє Європейське керування, до того часу як буде можливість провести вибори.
А Зеленського відправити у відставку!!! (Буцегарні)
Чисто теоретично?
Включно з Зовнішніми Європейськими СБУ, поліцією, суддівським корпусом, і прокурорами? Ви так собі це уявляєте? А як на все це відреагують українці, залучені до тіньової економіки (яка становить 45 % від ВВП)? Вірю, що багато погодяться перейти до цивілізованого способу роботи й конкуренції, але наскільки багато?
Може, не чекати, що прилетить чарівник, і все «вирішить»? Так, світ недосконалий (і в межах однієї країни також), і одна людина змінити його не спроможна, і навіть вплинути на нього може лише обмежено. Але якщо ми собі уявляємо, якою мала би бути країна (от Ви за європейськість), чому не уявити собі, як би кожен із нас жив і діяв у цій кращій, бажаній країні? Зайнявшись для цього громадянською самоосвітою, щоби дізнатися, як же воно працює в країнах, на які хочеться бути схожими. А потім подивитися, що треба змінити у своєму житті й діях, щоби наблизитися до цього. І взяти, і змінити. Не чекаючи, що прилетить Зовнішній Чарівник, і нас змусить. Якщо критична маса українців захочуть змінитися, то це має вийти.
P.S. Щодо громадянської освіти, в нас дійсно страшенний провал. І це одна з причин проблеми. Тому тут доведеться докладати зусиль, щоби компенсувати. Наприклад, можливо, щось відповідне є тут (оберіть тему «Громадянська освіта»): https://prometheus.org.ua/courses-catalog
Чисто продати – так. Як не дивно, для впровадження зовнішнього управління теж потрібна сила характеру. З обох боків.
Чисто поржати:-). Ох, цей телефон вночі….
теоретически да. на практике порошенко вроде пробовал сделать нечто подобное, пригласив на некоторые министерские посты европейцев. украинцы оказались не готовы к таким идеям и проект провалился. родной кум на таможне лучше, чем принципиальный министр не берущий взяток
І тому Європа тепер намагається діяти м’якше, змушуючи Україну за допомогою важелів Європейського Фінансування ставити їхніх людей на посади, на яких вони можуть впливати на відбір посадовців з-поміж українців. Дещо вдається, але дуже повільно — зелень сильно пручається.
Якщо пам’ятаєте “на деяких постах” запрошені європейці продемонстрували теж саме,що і українці,тобто слямзили декілька мільйонів і втекли. Я маю на увазі запрошеного Абромавичуса,з яким пов’язані численні скандали ,і який ,до речі, звинувачував Порошенка і його оточення у корупції. Я маю на увазі отого рокера Войцеха Бальчуна ,який також дуже добре погрів руки і зник. За славнозвісних грузинів на чолі із Саакашвілі і їх “реформи” я взагалі мовчу. Так що “нікто нє даст нам ізбавлєнья – ні бог ні царь і нє гєрой,добйомся ми освободждєнья своєю собствєнной рукой”,хоч і не популярні зараз слова,але дуже вже підходящі.
Стакан конечно же полон.
Дякую.