Справи повітряні (Частина 6)

Автор: anti-colorados

Після цього згадаймо про те, скільки разів ворог лупив по Одеському порту і по терміналах для відвантаження соняшникової олії, пшениці та іншої с/г продукції. Саме після цього і було запроваджено «зерновий коридор». Охочі можуть подивитися, що видає Google із цього приводу, і одразу стане зрозуміло, що суть цього «коридору» зводилася до того, щоб лапті не били по зерновозах і портових спорудах України, і не більше.

Там не було формули «Ми не б’ємо по ваших зернових терміналах, а ви не б’єте по наших». Така формула на той момент не мала жодного сенсу, бо ми банально не могли вдарити по цих терміналах у тому ж Новоросійську. Тобто саме поняття «зерновий коридор» виникло внаслідок того, що лапті безкарно лупили по наших активах, і робили вони це досить довго.

І ось зараз вони посилено розповідають про те, що завдають ударів «у відповідь». Це Україна зараз тільки починає закривати гештальт за всіма зазначеними вище позиціями, і в Мережі є кілька варіантів інфографіки, яка чітко вказує на те, хто і за що завдає ударів у відповідь:

До речі, коли вже мова зайшла про пошук чогось в Інтернеті, пропонуємо провести експеримент, який ми провели за інформацією колег. У пошуковий рядок достатньо забити відому фразу, а після цього – подивитися на вибірку, яку пропонує Гугл. У нас вийшло таке:

Це до того, ким прутін увійде в історію. Відповідь на це питання вже надано, і дискусію закрито. Ну, а в самій концепції ударів у відповідь у ворога ситуація більш програшна. Справа в тому, що навіть при загостренні ситуації на морі ми маємо сухопутний кордон із ЄС. Хоча це не закриває всіх питань, але ворог такого варіанта не має, і для нього удари по експортних портах проходять значно болючіше. Те ж саме і з пальним. У нас набагато менше споживачів, ніж у ворога, і плюс до того, в нас немає такої гігантської території, для зв’язування якої всім видам транспорту пального потрібно на порядки більше.

Навіть якщо взяти окрему категорію цілей – теплоелектростанції, підстанції та інше, то й тут дзеркальна відповідь для лаптів має набагато вищу ціну. З одного боку, більша площа та більша кількість населення потребують відповідної кількості всього цього добра. Крім того, в межах ста років середньорічна температура в Україні – 8,4 градуса, а у лаптів – 4,77 градуса, одне це вже вказує на серйозніші потреби ворога в енергетиці, але у нас повністю відсутні північні регіони, які просто вимруть у разі обвалу енергетики в тих місцях.

А щодо НПЗ і взагалі – нафтової галузі, то Україна завжди була імпортно орієнтованою країною, тоді як ворог не просто орієнтувався на експорт, а цей експорт давав основну частину доходу до бюджету і, відповідно, був двигуном економіки. Тож тут лапті марно били по Кременчуцькому НПЗ і особливо – газових родовищах на Харківщині та Полтавщині. Звідси випливає висновок про те, що в нас є дуже великий запас за цілими класами цілей, по яких удари ще не завдавалися. І, напевно, цю асиметрію все ж таки треба якось усувати.

(Далі буде)