Автор перекладу: Світлана
Те, що зараз відбувається в США, напевно, може здатися неймовірним і нелогічним. Хоча таке враження може скластися тільки у тих, хто забув про подробиці першої каденції Додіка. Тоді він ввів частини 82-ї повітряно-десантної дивізії до Вашингтона для того, щоб силою зброї придушити опір узурпації влади, яку він готував через скасування результатів виборів. До кровопролиття не дійшло не тому, що Трумп не дав такого наказу, а з більш банальної причини.
Він просто злякався формалізувати узурпацію, а тому й не було протесту, який треба душити. Нині він має і бажання, і повноваження влаштувати бійню. Як уже було сказано не раз, у такій конструкції американської влади в нього просто немає жодної противаги, яка змогла б його утримати від найдикіших рішень. Як видно в цих двох випадках, причини для застосування нацгвардії або армії зовсім різні, і тому можна зробити простий висновок, що він хоче виконати щось подібне і вже виконує.
Тут ми не станемо занурюватися в суть протестів, які спалахнули в Лос-Анджелесі і призвели до силового протистояння. Це тому, що є впевненість у тому, що таких приводів буде дедалі більше. А ось механізм, роботу якого тут можна спостерігати, варто роздивитися зблизька, бо без цього буде не зовсім зрозуміло, як у нас виникла версія, що пояснює суть того, що відбувається.
Отже, останньою краплею терпіння для жителів Каліфорнії стали дії влади щодо боротьби з мігрантами. У цій сфері дії такі ж безцеремонні й недемократичні, як і дії Муска щодо руйнування державних структур. І справа тут не в тому, що проблем із міграцією немає, а в тому, якими інструментами ця проблема вирішується. Там тепер хапають просто всіх, хто видався підозрілим, пакують і перекидають у в’язниці Сальвадора. Такого у Штатах ще ніколи не було, і вже є маса випадків, коли під роздачу потрапляли громадяни США, які народилися в країні, але мають латинський вигляд, і навіть туристи, які приїхали сім’ями для того, щоб залишити свої гроші в різноманітних туристичних місцях.
І тут важливе те, що проблема балансу міграційних потоків існує вже давно, а вирішувати її потрібно розумно і з урахуванням чинного законодавства. А Трумп вирішив усе виконати свавільно і зараз упивається необмеженістю своєї влади. Тобто чинний президент обрав найгірший і наймерзенніший варіант вирішення цієї проблеми. Напевно, крім цього, залишився просто відстріл підозрілих на вулицях. Але таке можна собі уявити в якихось глухих бантустанах, а от у США такого бути начебто не повинно. І саме таку проблему Трумп створив своїми руками. Причому він створив не одну велику проблему саме в плані її гостроти. Решта поки що на підході, і американці відчують ці аспекти гостроти найближчим часом.
І от при погляді на це все виникає відчуття, що в такій дикості немає логіки. Але щойно виходиш на таке пояснення ситуації, то це зразу говорить про те, що в усьому цьому немає твоєї логіки, або логіки нормальної людини, а нарцис – уже не нормальна людина хоча б тому, що вона не сприймає неприємних аспектів об’єктивної реальності, особливо тих, що стосуються її особисто. І це настільки запущено, що ні суперечки, ні пояснення не допоможуть розвіяти явну маячню нарциса. Найгірше, що може зробити будь-який електорат, – віддати свої голоси за нарциса. Дурень – це ще не межа помилки, бо на дурня завжди можна вдягнути хай і віртуальну, але гамівну сорочку, а ось із нарцисом такий номер не пройде апріорі.
Але як відомо, друга каденція Трумпа почалася з букету нарцисів, бо найбільшою, але не останньою квіткою в ній був Нейлон Муск. І якщо зараз подивитися на ті кілька місяців, коли він був в упряжці Трумпа, він теж виробляв таке, що просто не могло не призвести до проблем вкрай важкого характеру. Причому в кожній ситуації, коли можна було діяти різними способами, Муск теж обирав найдеструктивніший варіант.
Якщо залишити за дужками той факт, що ці дві квіточки розійшлися ледь не ворогами, обливаючи один одного добірними помиями, алгоритм їхніх дій на диво схожий. І якщо вдалося помітити концептуальну схожість їхніх дій, то стає зрозуміло, що це не збіг обставин, а цілком обдумані дії у виконанні як одного, так і іншого діяча. Тобто вони послідовно виконують кроки, наслідки яких їм відомі або мають бути відомі, а через те що ці наслідки мають густо негативне забарвлення, то це означає, що ми просто не розуміємо мети цих дій.
Навіть не так. Ми собі уявляємо, якими можуть бути ці цілі, – наприклад, подолати незаконну міграцію чи оптимізувати бюджетні витрати, однак ті методи, якими вони це намагаються провернути, гарантовано не дадуть бажаного результату, але безумовно загострять ситуацію навколо них, що ми і спостерігаємо. Втім, уявити, що вони навмисно намагаються отримати негативний результат у їхніх бурхливих справах, просто неможливо. Знову ж таки, ми просто не розуміємо, що саме вони роблять і яким насправді має бути результат.
І ось тут виникає версія, яка пов’язує практично всі парадоксальні особливості їхніх дій. Просто уявімо, що саме такий бурхливий срач їм і потрібен. Беремо це за аксіому і дивимося, чи вкладаються їхні дії в модус операнді саме для досягнення такої мети. І виявляється, що змінене цілевизначення миттю все впорядковує. А якщо так, то треба шукати мотиви таких дій і головне – таких цілей.
У такому разі треба уподібнитися Мікеланджело, який пояснив таку красу своїх статуй простими словами: «Жодної таємниці: я просто відсікаю все зайве». І якщо взяти Трумпа, то влада для нього є самодостатньою цінністю, бо її він конвертує в будь-що – у гроші, суспільне становище і так далі. Без верховної влади він кидала і шахрай, чиє місце у в’язниці, а маючи президентський імунітет, він перебуває поза законом. І більше того, він може карати будь-кого, хто засумнівається в його величі.
Ну, а головною загрозою його владі є стрімке погіршення стану економіки. Якби це була його перша каденція, то все можна звалити на попередників і ні про що не турбуватися. Як показує практика нашого політичного життя, цей номер можна розігрувати навіть через шість років після здобуття першого крісла, і частина публіки буде споживати цю явну тухлятину на «ура» і навіть вимагати добавки, але от у Трумпа – інша ситуація. Його ім’я теж значиться в попередниках, і цю карту сильно не розіграєш. Але щойно економіка стане в позу рака, йому треба буде терміново покласти на когось провину за такий стан справ.
І чим сильнішим буде протистояння на якусь іншу тему, тим легше буде скинути з себе відповідальність за те, що він обдурив виборців щодо підвищення їхнього рівня життя. Тобто – ось він, принцип заміщення. Просто зараз він може сказати, що якби не протести, які відірвали його від зовнішньоекономічної політики, то він би вже все вирулив. Тому якщо хочете комусь висунути претензії – ось вони, з камінням у руках. Все, гнів утилізовано.
І, між іншим, щось подібне робить і Нейлон. Швидше за все, зараз у нього почнуться проблеми не тільки з «Теслою», а й зі SpaceX, бо дев’ятий невдалий політ його нового дітища, визначеного НАСА для місячної програми, вже викликає коментарі фахівців у тому плані, що проблеми з ракетою лежать на рівні концепції, а концепція належить йому, і не виключено, що він розуміє повну безнадійність ситуації, виходу з якої він не бачить або його просто нема через те, що було допущено фундаментальні помилки, а коштують вони десятки або навіть сотні мільярдів доларів.
Його компанія «Тесла» теж опинилася у вкрай скрутному становищі, бо зараз у гонку електромобілів включилися гранди, і вони вже обійшли його компанію за рівнем технологічності кінцевих виробів і мають набагато вищий рівень споживчих властивостей. Не є таємницею те, що китайці зробив прорив у галузі батарей, обігнавши «Теслу» як за ємністю, так і за швидкістю зарядки, шведи обійшли її в напрямі загальної концепції, включаючи батареї, двигуни і навіть ПЗ, японці переплюнули всіх за бензиновими двигунами, створивши мініатюрний мотор з неймовірною швидкістю, а європейські гранди долають «Теслу» на класі так, що її преміальність перетворилася на знущання.
І що найголовніше, ні у «Тесли», ні у SpaceX немає технологічного доробку для того, щоб хоча б не провалитися на дно у своїй конкурентній боротьбі, не кажучи вже про відновлення лідерства. Тобто просвіту попереду немає взагалі, і вже йде зворотний відлік до того, що хтось встане і скаже: «А король голий». І тоді виникне запитання про те, куди інвестори вбухали сотні мільярдів доларів. У такому разі теж потрібно мати якесь пояснення всім цим метаморфозам.
І як це не дивно, скандал із Трумпом та можливі наїзди регуляторів, які можуть паралізувати роботу компаній, Муску на руку. Він завжди може сказати, що Трумп йому мстить і душить його бізнес. До речі, щось подібне вже програється. У Штатах або готовий до прийняття, або прийнято нормативно-правовий акт, який скасовує державні субсидії покупцям електромобілів. А там була солідна компенсація, завдяки якій «Тесла» заробляла просто на рівному місці. І якщо зараз китайці продають своїх однокласників «Тесли» удвічі дешевше, то без субсидій ця яма взагалі стане фатальною.
І от обидва пацієнти через програму керованого хаосу створюють собі шляхи відступу напередодні неминучих і вкрай негативних подій. А ми ж пам’ятаємо, що нарцис ніколи не визнає своєї помилки і тим більше – провини. Але не визнавати – мало. Потрібно перекласти провину на когось іще, і цей хтось просто має формалізуватися ще до початку активної фази негативних подій. Якщо припустити, що ці сухофрукти діють у такому ключі, то їхні дії стають логічними, послідовними і певною мірою – розумними. Інша річ, що вони кинули акціонерів та свій народ, ну то він сам і винен. Саме це ми скоро й почуємо.