Автор перекладу: Світлана

Іноді саме собою виникає суто академічне запитання, відповідь на яке не така вже й очевидна, якщо, звичайно, не піддатися інерції й не використовувати першу-ліпшу відповідь. Запитання звучить так: навіщо російським пропагандистам рот? Думаю, що багато хто вже висловив те саме перше міркування, яке спало на думку. Але якщо виключити зі списку боброїдку, наприклад, то якою буде відповідь?

Очевидно, що якщо у пропагандиста не чорний рот, то він просто не може працювати на цій ниві, якою б вертлявою в нього не була ця сама нива. Тож із чорноротістю тут усе ясно за визначенням, але що ще? Насправді рот у них не тільки для того, щоб у нього не просто їсти, а жерти, і не для того, щоб із нього говорити в мікрофон, а він повинен мати підвищену стійкість або міцність. Простіше кажучи, у певний момент вони повинні вміти набрати в рот води, а частіше – більш іншої субстанції для того, щоб гарантовано не видати жодного звуку з якоїсь певної теми.

Звісно ж, кожен спостерігач, більш-менш знайомий із фізіологією, може заперечити і сказати, що навіть якщо такому пацієнтові чимось заповнити рот, то навіть у такій напруженій ситуації він ще цілком може видати досить гучний звук. Проте ми недаремно наголосили, що звук цей має стосуватися певної теми. І тут просто зараз є відразу кілька прикладів саме такого плану.

Скажімо так, падіж «Іскандерів», які вже не просто не сміються, але навіть не можуть стояти на власних колесах, бо одне тут, а інше – о-о-он там, став настільки оглушливим, що про це вже говорить і весь світ, а ось у курнику ця тема навіть не зайшла в чат. За різними даними, аж дві батареї цих самих «Іскандерів», якими вони років десять поспіль лякали весь світ, наказали довго жити, а вони мовчать, як риба об лід або розбиті ночви відомої старої. Вони мовчать настільки твердо, неначе «Іскандери» належали не їм, а Буркіна Фасо чи Папуа Новій Гвінеї з Берегом Слонового Хобота.

Ну гаразд, цей варіант можна списати на тактику «Загін не помітив втрати бійця», навіть попри те, що «Іскандери» опціонально теж є носіями ЯЗ, як і стратегічні бомбардувальники, що спочили з миром. Але як відомо, їх посилено ховають навіть від власних громадян, а тому що там трапилося на узліссі під Клінцами, ніхто може нічого й не знати. Мовляв, була якась бавовна і невелике задимлення, і що? Може, хтось набрав у рот чогось і мимоволі видав той самий звук, про який було сказано вище. Мало там що, але водночас є ще один епізод, який замовчати не вийде в принципі.

Ідеться про нафтобазу Росрезерву «Кристал», розташовану в смт Енгельс, неподалік побитої авіабази. Згідно з заголовним фото, димок там стелиться на десятки кілометрів і горить вона вже третю добу. Схоже, що боротьба з пожежею там ведеться шляхом вигорання ємностей, як це в них і прийнято. Якщо спочатку публіка й думала, що хтось там смажить шашлик, то зараз така версія виглядає все більше натягнутою, бо за три доби вже будь-який шашлик давно пройшов би стадію «медіум», а процес усе триває. Тут би й виринути пропагандистам із заспокійливою промовою, мовляв, збили все, не хвилюйтеся, а димок зроблено навмисно, щоб прикрити громадян від палючого сонця. Але їх не чути, бо в їхньому роті явно щось є. Звідси знову повертаємося до початкового запитання: навіщо їхнім пропагандистам рот?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *