Уперше опубліковано: 16.05.2019 (у період між виборами Президента України та днем його інавгурації).
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Ну що ж, стаття влучила в тему, і це – добре. Однак песимізму в ній немає, аж ніяк. Ті, хто його там знайшов, – прочитайте ще раз або уважніше. Просто ми спираємося на враження тих, хто радісно перевзувся в зелені шузи та після виборів потусив на збіговиськах «переможців». Скажімо так, з дурнями я не спілкуюся в принципі, і ці люди теж – не найдурніші, а тому опинилися в шоці не тільки й не стільки від самого переможця, як від тієї масовки, яка називається «команда».
Вони мали уявлення, що недосвідчений і безтямний переможець спиратиметься на досвідчених фахівців, які виявилися непотрібними за Порошенка. І ось вони побачили цих фахівців особисто і послухали те, що вони городять. Словом, після кенгурації ми побачимо, про що мова, але той, хто дивився комедію «Тупий, ще тупіший», знайдуть масу аналогій.
Усе це і, звісно ж, той відсоток електорату, який проголосував за деградацію, приведуть до нової хвилі міграції. Так от, сенс цієї статті був випередити їх осуд, і ось чому.
Ми завжди будемо програвати, коли між своїми будемо проводити все нові й нові лінії поділу. У євреїв немає такої проблеми. Вони мають впливове лобі в США та інших країнах, і якби не було цієї «довгої руки», ще хто його знає, був би Ізраїль чи ні. І так, розумна людина бачить набагато далі і ширше за бидло і розуміє, що нести світле й велике в маси, тобто тримати прапор, – просто нема для кого.
Цей патріотизм залишився непотрібним і запльованим. Ось у чому річ. Серед 25%, які залишилися нашими навіть у такій ситуації, треба цінувати всіх. Навіть тих, хто виїхав або їде. Згадаймо 2014 рік і те, що робили багато цих людей просто в катастрофічних умовах. Просто згадайте це, як і те, як умовляли місцеве бидло не бахати салюти і чи допомогло це.
Тому всі, хто залишиться і буде готовий до будь-яких розкладів, роблять свій вибір, не озираючись на решту. Ми, ЛО – залишаємося, але закликаємо не уподібнюватися Вакарчукам та іншій погані, яка проводить все нові лінії поділу між нашими.
Пам’ятаєте причини всіх поразок українства? Роздрібненість! Настав час покласти цьому край, і ті, хто їде, – нехай їдуть. Вони мають на це право. У тексті статті можете знайти слова про те, що інші руки триматимуть прапор, і багато хто готовий його тримати до останнього.
Словом, ми запропонували певний універсальний алгоритм зближення, і дуже шкода, що в коментарях відображається зворотний процес – подальшого поділу. Тому ми залишаємося, але при цьому спокійно відпускаємо тих, у кого не вистачило сил. Так, тих, хто втомився.
Не хочу виявитися пророком, але ми не зможемо перемогти доти, доки не навчимося уникати роздрібненості хоча б у своїх лавах. А вона – просто колосальна. Треба шукати і знаходити ліки від цього, а через те що досі їх не знайдено, дрібнення йде далі. Так ми програли президентські вибори і маємо засвоїти з цього урок.
Тож подивіться, наскільки актуальне це питання в його загальній формі, а через місяць побачимо, наскільки воно буде актуальним у прикладному, наведеному вище сенсі. Тому, щоб змінювати ситуацію зовні, ми повинні змінити відносини всередині тих самих 25%.