Сила молитви (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Проте тут слід вказати на одну чудову деталь. Якщо вже лапті не можуть жити без молитов, то їх слід хоча б спрямовувати в потрібному напрямі та формулювати конкретно, без подвійного тлумачення. Кажуть, що цар, за своєю ще КДБівською звичкою, теж молиться, але тут є дві фундаментальні відмінності з тим, як це роблять купці. По-перше, як і будь-який конторський, він використовує занадто обтічні формулювання, а в певних випадках це може вилізти боком. Просто уявіть собі, що прутін розбиває свою лисину об підлогу італійського мармуру і молиться за те, щоб «сво» йшла за планом. Тут просто зайві будь-які коментарі, бо всім зрозуміло, чим така молитва може обернутися, якщо припустити, що хтось її почує і зможе виконати.

Ну, а по-друге, чим ближче прутін до своєї могильної плити, тим сильніше на нього діє магніт смерті. І якщо раніше під час походів із Кужугетовичем у тайгу він захоплювався некромантією, то зараз його дедалі сильніше тягне на старечу некрофілію. Це – не фігура мови, і кожен може провести власне дослідження з цього приводу. Десять років тому він регулярно їздив у тайгу не для того, щоб покататися на поні та зробити фото у стилі Чингачгука, а натурально для того, щоб брати участь у шаманських обрядах некромантії з жертвопринесеннями та ворожінням на нутрощах жертовних тварин.

У цей час у нього взагалі були відсутні навіть найменші наміри на тему мощів, і навпаки. Щойно поїздки вглиб тайги, де між іншим, його навряд чи могли б дістати дрони, – припинилися, так одразу його потягло на споглядання напівзітлілих останків. Причому спритні попи, безмірно зрадівши з того, що цар нарешті перестав займатися неоязичництвом, а пересів на їхні ікони і мощі, з неймовірною енергією стали здобувати дедалі нові мощі, називаючи їх іменами історичних персонажів. Цих мощів уже набралося стільки, що тепер головне – не заплутатися в них.

Як відомо, нещодавно було «здобуто» мощі Дмитра Донського, а мощі Олександра Невського, Суворова та матінки Матронушки, навпаки – втрачено. І тому підходить час переходу на здобуття мощів історичних персонажів уже другого плану. І через те що ця епопея починалася з мощів Олександра Невського, треба починати з його соратників. А в літописах чітко вказано одне ім’я його сподвижника – сина шкіряника Дрочила Нездилова. І ось його мощі якраз і настав час знайти, бо на війну треба відправляти те, що пов’язано саме з епічними січами.

Але через те що попи завжди були шахраями найвищої проби, особливо щодо різних реліквій і тим більше – мощів, то прутіну надають фальшивки, а він, виживаючи з розуму, намагається їм молитися зі старанністю колишнього співробітника КДБ. Тому купецькі молитви спрацювали, а царські – ні. Адже його холуї кажуть, що цар молився і за «здобуття бензину», а в результаті буквально щойно обізнані джерела з глибин кремлівського курника написали таке:

«Бензину немає навіть у москві, хоча в інших регіонах стан справ ще гірший. При цьому бачимо нові атаки на НПЗ. Зараз немає розуміння, як у короткостроковій перспективі вирішити цю проблему. Адже взимку стояти в чергах стане набагато важче».

Джерело прямо говорить про те, що у прутіна була тверда впевненість, що його твердий наказ про ліквідацію дефіциту пального за місяць, який він видав у середині червня, буде виконано хоча б у загальних рисах, але зараз зрозуміло, що ситуація стала набагато гіршою, ніж була тоді. Мало того, вона продовжує погіршуватися, і сьогоднішні удари по двох НПЗ не залишають жодних надій на те, що далі буде хоч якесь покращення.

(Далі буде)