Автор: anti-colorados
І справді, часи зараз інші, та й якість стада – теж. Адже під час совка довгі гасла були потрібні тому, що комуністи вели країну в щось незвідане, а те «світле майбутнє», яке обіцяли стаду, треба було якось пояснювати, хоча б скромними мазками гасел. У підсумку основна маса задовольнилася тим, що в тому самому світлому майбутньому не буде місця експлуататорам і гнобителям. Достатньо це було тому, що природні жадібність і заздрість завжди були середовищем, у якому тліла ненависть до тих, хто живе краще.
Зауважимо: стадо не знало, що вождь світового пролетаріату був дуже завбачливим дідусем і гріб під себе, як землерийка, складаючи валюту, метали і камінчики в надійних сейфах швейцарських банків. Просто нагадаємо, що Ленін власним ротом наприкінці 1916 року написав про те, що пролетарська революція в росії якщо і можлива, то не «за нашого життя». Тому він не мав особливих ілюзій щодо того, наскільки успішним виявиться обдурювання стада. Дідусь був готовий будь-якої миті піти по-англійськи, не прощаючись, і доживати решту життя в Європі, як граф Монте Крісто. Але не склалося. Сейфи у Швейцарії були справді надійними, а от його кур’єр, який знав усі шифри і, відповідно – вміст сейфів, – ні. Якоїсь миті він зник разом з усім тим, що Ілліч відібрав собі на чорний день у пору експропріації, включаючи два магнітофони імпортні та інше.
А от інший вождь і одночасно – вчитель уже знайшов свою гру, і хоча створив собі за кордоном неслабкі статки, але вже був упевнений у тому, що втікати не доведеться. Тому він був де-факто самовладним власником усієї країни з набагато ширшими повноваженнями, ніж цар Микола 2, у чиїй власності була обмежена кількість активів. Цей висновок випливає з того, що володіння якимись активами передбачає право розпоряджатися ними на власний розсуд, і Сталін робив саме це. За його бажанням будувалися заводи, фабрики та цілі міста. За його бажанням знищувалися населені пункти та цілі народи. З його волі починалися і закінчувалися війни, і при цьому нічиїх інтересів усередині країни вождь не враховував апріорі.
Але тут слід зазначити, що це робилося не в режимі самоцілі, а як етапи руху до світлого майбутнього і комунізму. Тобто перед стадом було почеплено величезну, гарну, але з дуже розмитими контурами морквину. Її суть ніхто не міг пояснити, і як зазвичай буває в таких випадках, пояснювалося це методом від зворотного, тобто чого там точно не буде. А не буде там буржуїв, що більшовики і демонстрували перед стадом шляхом знищення всього, що було хоч на долоню вищим за стадо.
(Далі буде)