Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

Певний час тому довелося коригувати рух на автомобілі в районі бельгійського міста Льєж. Розв’язка була заплутаною, і замість того щоб їхати у напрямку французького кордону, вказівники вивели на в’їзд у місто. Тоді подумалося про те, що якщо вже не вдасться розвернутися десь поруч, то хоч поїм льєзьких вафель. У будь-якому випадку, це набагато краще, ніж вундервафлі лаптів. Але в тому випадку все обійшлося цілком вдало, і на наступній розв’язці вдалося піти в потрібному напрямку, а от із вундервафлями розгортається зовсім інша історія.

Багато хто пам’ятає стару історію про те, що Туреччина закупила у лаптів два дивізіони ЗРК С-400, до якого входив один повний комплект РЛС, 16 пускових установок та кілька сотень зенітних ракет. Контракт було підписано у 2017 році, а постачання почалося через два роки. Тоді США попередили Туреччину про те, що ця угода ставить під загрозу цілісність загальної системи ППО НАТО, і у відповідь заморозили участь Анкари у програмі F-35. А, між іншим, Туреччина брала участь у програмі ще з самого початку як фінансово, так і технологічно. В результаті вона повинна була не лише отримувати літаки за спеціальними цінами як для учасників проєкту, а й стати частиною міжнародної кооперації з випуску вузлів та агрегатів для цього літака.

Але цей дивний маневр з російським ЗРК зупинив усі ці заходи, і Туреччина не тільки не отримала літаків, але й втратила свою частку у виробництві високотехнологічних вузлів для нового літака. І ось кілька місяців тому після спроби створити щось подібне Туреччина вийшла з ініціативою про повернення у програму. Штати поставили умову для повернення – позбутися російських систем ППО, і Анкара дала на це згоду, одразу знявши ці комплекси з озброєння. Але умова була прямою і однозначною – позбутися систем повністю.

І тоді випливла інформація про те, що Емірати можуть викупити ці системи, вже невідомо за якою ціною. Цей покупець виглядав цілком природно, бо він також закупив у курнику партію «Панцирів». Але нинішня фаза війни з Іраном показала дуже низьку ефективність російських озброєнь, і тому Емірати згорнули переговори з Туреччиною і з самим курником, де передбачалося закупити комплекси С-300/400, «Бук-М2Е» і «Тор-М2». Тему було остаточно закрито, і, відповідно, турецькі С-400 теж перестали бути предметом інтересу.

Однак умова для повернення у програму F-35 залишилося незмінним, а тому поняття «позбутися» має бути дотримано в будь-якій формі. Зараз у Туреччини залишається єдиний варіант остаточного вирішення цього питання, а саме – пустити вундервафлю на металобрухт. Принаймні, в американській пресі випливла інформація саме такого змісту. Начебто турецькі чиновники обговорювали це питання з американськими колегами, і релевантними були два варіанти – продати залізо Еміратам або знищити. Через те що варіант продажу відпав, то залишився лише один – пустити їх під прес. А ми нагадаємо, що прутін особисто називав ЗРК «Петріот» старим мотлохом, а власні С-400 – найдосконалішим зенітним комплексом у світі. І ось тепер по «Петріоти» і ракети до них стоїть довга черга, а С-400 може піти під прес. Ось така загогулина виходить із їхньою вундервафлею.

Від Svitlana

4 коментар до “Про вафлі”
    1. А не можна тихенько під прес десь на Чернігівщині? Попередньо відстрілявши бк туди, на брянщину

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *