Уперше опубліковано: 26.06.2022
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
За останні днів десять Кабаєв, крекчучи і тужачись, намагається хоча б підняти кришку ящика Пандори, але поки що ці жорстокі потуги призводять виключно до необхідності позапланово бігти до заповітної валізки, і загалом зрозуміло, чому так відбувається. Те, що зараз горять Піотровські та інша погань з приводу нестерпної місії, яку з таким напруженням і жорстоким вихлопом виконує путін, взято не з повітря, а було підготовлено до моменту широкомасштабного вторгнення в Україну.
Ті, хто мають час і бажання, можуть ознайомитися з цікавою статтею, опублікованою прямим рупором кремлівської пропаганди – РІА «Новості» 26 лютого. Щоправда, дуже скоро статтю було видалено, але, як водиться, вона виявилася заархівованою і залишилася доступною в Мережі. Ті, в кого вистачить витримки дочитати цей опус до самого кінця, матимуть повну ясність причин вилучення цього тексту з прямого доступу.
Війна явна пішла не за планом, і 26 лютого мало стати передднем захоплення Києва, а в такому розкладі стаття виглядала б зовсім інакше. Але плани обвалилися, і матеріал виявився не просто недоречним, а й набув вигляду доказів, які можна пред’явити для звинувачення у воєнних злочинах. Колеги ж знайшли цю «красу» та скинули нам посилання на неї, а ми пропонуємо це всім охочим. Наступление России и нового мира – РИА Новости, 26.02.2022.
У цій розлогій статті за авторством такого собі Акопова насправді було окреслено доктрину не лише війни з Україною, а й того, що мордор робить загалом. Причому в цьому виданні ніякий Акопов не міг викладати власну думку саме з цього питання і в цей час. Очевидно, що текст було підготовлено кремлівською пропагандою і випущено під титрами цього напівпокера.
Наші, і не лише наші висновки про те, що війна з Україною мала стати частиною значно ширшого плану, в цій статті вказано прямо і безпосередньо. Тому Україна у вигляді щита, який прикриває Європу, – не алегорія і не згущення барв, і вже тим більше – не вигадки українців. Кремль про це писав відкрито і прямо, особливо не прикидаючись постраждалою стороною, яка розповідає про те, що поки ми проводили мирні навчання, на нас хотіли напасти, і якби ми не вдарили, то «вот я вам покажу четыре места на карте».
Ми наведемо лише одну цитату, яка не залишить жодних сумнівів у тому, що підготовка до вторгнення йшла незалежно від якихось подій, які відбувалися в цей проміжок часу. Не було нічого спонтанного чи випадкового, там ніхто особливо і не рефлексував з приводу того, що загалом немає навіть завалящого «казусу беллі» для того, щоб розпочати війну.
У свою чергу, це показує й те, що як би Янелох Боневтік не демонстрував своє особисте ставлення «до народу росії» і як би він не розповідав про те, що на особистій зустрічі він зіграє веселу мелодію на роялі і все буде добре, це не мало взагалі ніякого значення апріорі, тому що суть завдань цієї війни абсолютно не залежить від скоморошества та іншої єресі.
(Далі буде)
прізвище автора згаданого опусу – Акопов – ще раз нагадує, що найупоротіші імперці – представники народів, котрих імперія пресувала “с чувством глубокого удовлетворения”.