Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Деякі явища виглядають буденно і не привертають до себе особливої уваги, але тільки доти, доки не зупинишся і не роздивишся уважніше те, що відбувається. Простий тест полягає в розміщеному вище фото. Подивіться на нього і дайте відповідь собі на просте запитання: чи бачите ви там щось незвичайне? Напомаджений чуб – не береться до уваги. Що вийшло? А тепер перегляньте фото чи відео лідерів інших країн, які записують звернення з робочого кабінету. Можна зробити ще краще – подивитися на те саме, але у виконанні інших президентів США, і тоді стане зрозуміло, що Додік штовхає свої найдикіші, а часто – незаконні заяви, які потім оскаржуються в суді та скасовуються, на тлі якоїсь дивної масовки, яка стоїть у нього за спиною.
За весь той час, коли він розповідає якусь нісенітницю про власний нестерпний розум або про те, як він усе чудово організував, з будь-якого питання, за спиною стоїть відділення або й взвод незрозумілих персонажів, які взагалі нічого не роблять, а просто демонструють ідіотські гримаси, схожі на вигляд повного захоплення босом. Це нагадує стендап-шоу, коли персонаж видає якийсь плоский жарт, а за кадром лунає дикий регіт невидимого натовпу, немовби пояснюючи глядачеві, що саме тут треба сміятися, і якщо він не сміється, то з ним щось не так, бо всі ж сміються. Тут – те ж саме, тільки замість звуку – візуальні образи.
Справді, що робить це стадо в нього за спиною? Вони не підносять йому чай, Додік не звертається до них по якісь поради чи документи. Стадо просто стоїть і навіть не підозрює, наскільки ідіотський вигляд воно має. Хоча судячи з того, що Тромб влаштував платну підписку у своїй соціальній мережі для охочих мати «ранні перегляди» його постів, то не виключено, що він уже продає місця за своїм кріслом на час зйомки. І якщо в соціальній мережі він бере 100 тисяч доларів за ранній перегляд, то можна уявити, який прайс він викладає за «повсміхатися за спиною».
У будь-якому випадку, як це трапилося і в нас, цей приклад наштовхує на думку про те, що тут програється принцип «Подібне тягнеться до подібного», тобто ідіоти обирають ідіотів. При цьому тут термін «ідіот» застосовується виключно до тих осіб, які зробили помилку і, побачивши її наслідки, знову її роблять точнісінько так, як це було раніше. У 2019 році мені особисто довелося спостерігати метаморфози, що відбулися з освіченими і навіть досвідченими людьми, які в першому турі проголосували за Пороха, а в другому – за зелень. У цьому короткому проміжку часу відбулися якісь фатальні зміни, і в результаті начебто нормальна людина починала просто ліпити цитати з «плюсів». Причому – в тих самих виразах і зворотах.
Це до того, що цей термін стосується не розумово відсталих людей з низьким IQ, а абсолютно здорових і начебто – розсудливих людей. Ну, а з простішою публікою іноді трапляється поспілкуватися зараз, і вони розповідають про те, що в 19-му проголосували так, щоб позбутися «парашенка», який їх дістав. У всіх цих випадках марно пояснювати, що ти голосуєш не за персонаж як такий, а за те, що за ним стоїть. У цьому випадку 73% відверто плюнули на західні цінності, зокрема на свободу, підзвітність влади, європейські стандарти життя та інше, бо проголосували за могильника всього цього, який не дуже й приховував, що збирається демонтувати саме це. А потім ось ці три чверті дивуються з того, що почалася велика війна, точніше, з того, що прутін думав захопити Україну за три дні.
Їм не спадає на думку, що своїм голосуванням вони виплюнули західний вектор розвитку і тим самим показали прутіну, що їм ближчі азіатчина, диктатура і рабство. Якщо подивитися на рейтинги переваг нашого електорату, то змінилося небагато. Навіть уся та дикість, яка стала наслідком їхнього голосування, не привела до прозріння. Вони знову дивляться на особистості, взагалі не бажаючи розуміти те, що стоїть за ними. Просто згадайте, скільки були готові проголосувати за Притулу і тим більше – за Арестовича, і все стане на місце.
(Далі буде)