Ніч темна (Частина 2)

ДИКА ЯГОДА

Ну і цієї ж ночі згоріла більша частина складського комплексу Вайлдберіз під Воронежем. У Мережі просто гігантська кількість відео того, як воно все горить, а люди дивляться на це й відпускають жарти. Судячи з картинок, що йдуть звідти — горіло дуже бадьоро і навряд чи там пожежники могли б зробити щось суттєве. Швидше за все, там вогонь зупиниться сам, коли згорить усе, що могло згоріти. Але ось радість лаптів, які спостерігали це шоу, виглядає дуже дивно.

Для цього є щонайменше три причини, дві з яких озвучують самі ворожі оглядачі, але почнемо з іншої. Річ у тім, що ось ці удари є не самодостатньою метою, щоб щось там присікти чи зменшити. Йдеться про системні удари, які доповнюють загальну картину діпстрайків, щоб усі вони разом зібрали потрібну конфігурацію кумулятивного удару по економіці лаптів. Кожен із таких ударів, або ж кожен з напрямків таких ударів, розглянутий без контексту не має сенсу, адже це не дасть вичерпної відповіді на запитання про те, що це означає.

Тим часом, самі лапті дають підказки про те, які загальні наслідки матимуть ці заходи. Як було сказано раніше, керівництво компанії, яке тісно пов’язане з адміністрацією прутіна та з кишенями царя з челяддю, за два тижні до першого удару по складах в Електросталі та Котовську змінило договірні умови для продавців, чий товар перебував на складах. Там було прямо вказано про те, що компанія не несе відповідальності за шкоду товарам, отриману внаслідок ударів дронами та ракетами. Треба розуміти так, що як тільки в розкладці таких ударів сил оборони з’явився новий напрямок, зелена агентура кремля, якою кишить наша влада, одразу ж передала це своїм кураторам у москві. Ті сповістили адміністрацію прутіна, а далі — все як має бути.

У підсумку керівництво Вайлдберіз змінило умови контракту чим продемонструвало свою обізнаність про плани сил оборони. Між іншим, ми так і не почули про якісь розслідування з приводу того, хто забезпечив це злиття інформації. Хоча ми знаємо, хто зливав щось подібне раніше, і ніхто з них не звернув на себе уваги профільних органів. Але це — інша історія. Тут фокус у тому, що Вайлдберіз міг би таке й не прописувати, оскільки подібні речі легко кваліфікувати як форс-мажор, а їхній контракт був зобов’язаний містити цей пункт. Але, мабуть, там вирішили перестрахуватися, щоб не робити собі нерви від вимог дурних селерів.

А далі — ті самі два моменти, які формалізували самі лапті. Деякі з тих, хто втратив великі партії товарів на складах, таки вирішили домагатися компенсації — або від Вайлдберіз, або від держави, яка й має щось компенсувати у разі втрат від форс-мажору. І тут виявилося, що майже 100% товару, який продавався через цю логістичну платформу, було завезено за «сірими» або відверто «чорними схемами». Простіше кажучи, для обґрунтування збитків, зазнаних у зв’язку з цією подією, їм довелося б продемонструвати митні документи, що підтверджують вартість втраченого товару.

Думаю, що тут багатьом уже стало зрозуміло, що сталося далі. Адвокати або платні консультанти з фіскальних органів на пальцях показали, що якщо зчиняти шум із такими документами на руках, які вони вже засвітили, то вийде величезна різниця у вартості товару, і тоді доведеться не просто доплатити за це величезну суму податків, а й штрафи, пені та інше, що багаторазово перевищить суму компенсації, яку б вони хотіли отримати. І тут коло замкнулося. Адже якщо таке показати, можна не просто отримати додаткові збитки, а й банально сісти у в’язницю.

(Далі буде)