Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

Сьогодні, як під копірку, у різних ТГ-каналах розлетілася новина про те, що цієї ночі треба очікувати масштабного удару балістикою по Києву у зв`язку з тим, що ворог відстріляв лише дев’ять балістичних ракет класу «Іскандер-М» та чотири «Циркони» при тому, що в нього було приготовлено ще 50. Виглядає це приблизно так:

Я навмисно обрізав скриншот так, щоб не було видно назви ТГ-каналу, з двох причин. Перша – багато хто це вже бачив, і друга – щось подібне було розміщено в різних місцях, а в цьому місці йшлося про прикріплене повідомлення з червоним знаком оклику. При цьому ні Генштаб, ні ВПС нічого такого не пишуть, і якщо ця ніч мине відносно тихо, а запуску 50 ракет не буде ні завтра, ні післязавтра, то виникне питання, яке регулярно виникає при погляді на такі джерела інформації, а саме – навіщо вони це роблять?

Адже однією з головних цілей бойової пропаганди є внесення паніки в лави противника. Для цього є добре відпрацьовані та описані прийоми і тактики, і ось у таких варіантах виникає саме такий присмак або запах. Цієї ночі був натуральний психоз, хоча атака не була найпотужнішою ні за загальною кількістю застосованих боєприпасів, ні за кількістю кожного виду засобів ураження. І ось зараз явно самодіяльні фахівці продовжують цей психоз своїми міркуваннями. При цьому ніхто з них не візьме на себе відповідальності за такі заяви.

Зауважимо: свої висновки вони роблять на тому, що, за якимись їхніми даними, у готовності до застосування було 50 ракет. Звідки вони взяли ці дані – невідомо, можливо, вони мають власні джерела інформації серед ворожих військових, але це – навряд. Скажімо так, усе може бути, і такої можливості заперечувати не можна, але не можна таке й стверджувати, накручуючи публіку та збираючи перегляди чи що вони там збирають. Ми ж пропонуємо подивитися на цю ситуацію з іншого погляду, і частково я виклав це у цей канал.

Моє повідомлення було видалено буквально через кілька хвилин, але своє повідомлення вони відкріпили та прикріпили інше – про те, що в метро сховалося 50 тисяч осіб. Тобто конструктивну критику там не приймають у принципі, а тому – діють зі знанням справи та з розрахунком на певний ефект. Але якщо так, то я пропоную розширену версію своїх міркувань з цього приводу. Для цього пропонується розібрати наведене повідомлення на два головні компоненти – кількість зазначених ракет та їхню готовність до застосування. Почнемо із останнього.

Уся балістика, яка летить по нас від ворога, чи то «Іскандер-М», ракети комплексів С-300/400, чи північнокорейські аналоги «Іскандерів-М» – KN-23, являють собою твердопаливні вироби. Тобто ракети повністю збираються на заводі, і в заводських умовах у них завантажується тверде паливо і встановлюються двигуни. На відміну від рідкопаливних ракет, які вимагають передстартової підготовки у вигляді заправки паливом, ці ракети нічого такого не потребують в принципі, а тому вони вже готові до запуску відразу після того, як їх зібрали і передали військовим. А це означає, що всі ракети такого типу, передані виробником у військо, вже готові до застосування. Таким чином, це питання закривається просто за технічною природою самих виробів.

Далі – йдемо в Мережу та з відкритих джерел отримуємо дані про те, що, згідно з даними ГУР, «на середину квітня 2026 року називалася цифра до 200 балістичних «Іскандер-М» і близько 100–110 крилатих «Іскандер-К». Зрозуміло, що за цей час ворог відстріляв частину цих ракет, але щось отримав від виробника, і як ми знаємо, якусь кількість він отримав з Північної Кореї. Можна припустити, що ворог має певний норматив залишку таких ракет, і тому баланс підтримуватиметься на певному рівні. Тому можна припустити, що станом на вчора чи сьогодні ворог має близько 200 готових до застосування ракет.

А тепер виникає питання про кількість пускових установок, які має противник. За різними даними, ця кількість лежить у діапазоні 156–200 одиниць. Кожна установка може запустити дві ракети. Ну, гаразд, частину пускових знищено, частина стоїть десь на Далекому Сході або десь іще, але з сотнею пускових усі наявні ракети можна відстріляти просто одним залпом. Але навряд чи це можливо зробити так, щоб не стати мішенню для превентивного удару. Не знаю, як ворог здійснює обстріл саме такими ракетами, але сенс мобільної пускової установки полягає в тому, щоб відстріляти обидві ракети і змитися якнайдалі від місця пуску та сховатися, поки не прилетіла відповідь.

У такому випадку залп із двох ракет на одну ПУ – все, що можна зробити під час однієї атаки. 50 ракет – це вже 25 ПУ, і це дуже багато і дуже помітно для будь-якого формату війни. А з урахуванням того, що все треба зробити потай, щоб не засвітитися перед противником, якому є чим дістати місця пуску, така операція виглядає вкрай ризикованою. Все це, разом узяте, дає більше аргументів «контра», ніж «про». І це все засновано на відкритих джерелах і здоровому глузді. Звісно, кожен має свій вибір, але я не став би такі речі виставляти на публіку, не маючи якихось твердих і безперечних даних. З іншого боку, кожен має право вірити в такі повідомлення або ставитися до них скептично. Адже паніка складається з двох елементів: з ініціаторів і тих, хто це сприймає. І якщо на перших впливати марно, то не бути другим кожен може без особливих проблем, просто включивши свій мозок.

Від Svitlana

Один коментар до “«Заметки на салфетке»”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *