Автор: anti-colorados
Іншою причиною того, що бомбардувальники не отримують максимального ракетного навантаження, може бути проблема із самими ракетами. Ми знаємо про те, що наші добрі птахи відвідали одразу кілька підприємств, які щільно зав’язані в ланцюжках постачання саме для виробництва крилатих ракет, у тому числі Х-101. Ми знаємо, що було практично знищено завод, який виробляє начинку до ракет у Брянську, важких ударів було завдано і по підприємствах у Воронежі та Волгограді. А кілька днів тому ракетний удар прилетів і по заводу, де ці ракети збирають. За чутками, сьогодні прутін звільнив губернатора за те, що той проґавив цей удар.
Логіка підказує, що якщо замість восьми ракет на один борт підвішують три або чотири, то можна було скоротити кількість бортів і не спалювати ресурс і без того антикварних літаків. Але тут, напевно, є логіка такого плану, що ЗСУ чудово знають ТТХ цих літаків та їхню теоретичну «ємність» у плані ракет, а от скільки цього разу борти отримали зброї – залишається невідомим аж до того моменту, як ракети починають фіксувати наші РЛС. Тим самим створюється елемент невизначеності. Простіше кажучи, ці шість бортів можуть нести 24 або навіть менше ракет, а можуть завантажитися «під горлечко» та відстрілятися 48 ракетами. Тож тут – усе зрозуміло.
У цій картині, яку вже стільки років поспіль виконують лапті, є важливий елемент – передбачуваність. Причому цей елемент діє на кількох рівнях. Ворог розуміє, що ми бачимо його потуги і тому готуємося до цього за кілька годин, часом – за добу наперед. Розуміючи це, ворог може використовувати крилаті ракети тільки по великих стаціонарних цілях, і це звужує коло можливого застосування цієї зброї з усіма відповідними наслідками. Те, що можна прибрати або пересунути, безумовно, буде прибрано та пересунуто. З балістикою цей номер не працює, бо за п’ять-шість хвилин від моменту пуску нічого сильно не посунеш, але в цьому випадку участь авіації дає додаткову фору за часом.
Щойно ворог починає готувати комбінований удар і авіація починає свої маневри з вильоту в європейську частину курника, всім стає зрозуміло, що це не тільки удар КР, а обов’язково буде і балістика. Причому балістика прилетить раніше, а КР – під ранок. Цей малюнок атаки повторюється постійно, як і малюнок перельотів ворожих бомбардувальників. І ось ця передбачуваність дає можливість зіграти на випередження. Як було сказано вище, можливо, Сили оборони вже зірвали один такий варіант кілька днів тому ударом по Енгельсу, і це спрацювало. Зрозуміло, що ворог спробує якось змінити свої дії для того, щоб все ж таки здійснити наліт за зміненою схемою. Тим більше що з моменту удару по Енгельсу Сили оборони вже багато чого знищили у глибокому тилу ворога. Тільки сьогодні було уражено два НПЗ – у Рязані та Пермі, а тому він просто зі шкіри буде пнутися для того, щоб виконати такий удар.
Але фокус у тому, що ми, дилетанти в цій галузі, можемо міркувати «широкими мазками», мовляв, діятимуть якось інакше, а як – невідомо. Фахівці ж точно знають варіанти, які має ворог, і якщо правильно розрахувати свої ходи, то можна його змусити обрати той варіант, який ми можемо обіграти максимально. Простіше кажучи, кулю можна загнати від борту в лузу, але головне, щоб цю лузу вже було підготовлено. Судячи з того, як діють наші військові, і з урахуванням того що в нас з’явився думаючий і не закостенілий головком, ця луза, швидше за все, вже готується, а може, й готова.
Тут не стану міркувати про те, що можна було б використати для того, щоб загнати ворога в пастку і зразково його покарати за самовпевненість і відсталість, бо такі речі треба робити дуже тихо й непомітно. І якщо в мене чи в тебе виникають думки про те, як уже наявними силами і засобами влаштувати щось подібне, то, безумовно, військові вже бачать цей та інші варіанти. Нам залишається тільки чекати, коли щось подібне буде втілено в життя. А те, що це станеться, – не викликає сумнівів. Просто згадаймо про те, які в нас були перші думки після того, як у Мережу ринули подробиці операції «Павутина». А, між іншим, вона використовувала як базу те, що було описано вище.
Словом, віримо в наші Сили оборони та бережемо себе як можемо. Все буде добре. Ворог отримає по заслугах.