Зазор

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Мабуть, тільки сьогодні лапті побачили невеликий начерк своїх перспектив у сенсі масованого комбінованого повітряного удару по їхній території. Поки що до них взагалі не летить балістика, а крилаті ракети летять епізодично і в «аптекарських» дозах, проте жителі міста, в якому Ілліч любив кататися верхи на броньовику і, перебуваючи в зміненому стані свідомості, кричати похабні промови, сьогодні побачили, як війна підбирається до них. Те, що вони бачили, як горить нафтова інфраструктура в розташованих поблизу портах, не йде ні в яке порівняння з тим, що вони спостерігали сьогодні.

До такого вони явно не звикли, а тому знову й знову ставлять дурні запитання «А нас за що?» Але ось що цікаво: саме з цих питань починається болісне повернення в об’єктивну реальність, незважаючи на те, що путінська влада намагається максимально відвернути їхню увагу від того, до чого вже призвела царська війна в Україні. Але прямо сьогодні величезний мегаполіс міг побачити зазор між об’єктивною та паралельною реальністю. Він виникає після того, як вони порівнюють те, що бачать на власні очі за вікном або на вулиці, з тим, що мовить їхній телевізор.

Зрозуміло, що аналізувати їхнє ТБ у нас немає ні часу, ні бажання, бо українське ТБ я не дивлюся 18 років і немає жодної причини змінювати цю звичку. Єдине, що мене справді цікавить із нашого ТБ, – то це чи розповідає Мосійчучка про вартість «борщового набору» чи їй таке не замовляли? Адже ще Архімед, дивлячись на те, як яблуко падає йому на голову, зауважив: «Хто дівчину годує, той її танцює». В цьому випадку – чи замовляли їй мовити про борщ, чи ні? Більше жодних запитань до ТБ я не маю. Проте деякі начерки аналізу зробив нейтральний ТГ-канал ASTRA, і ось що він пише з цього приводу:

«У ранковому випуску на «Першому каналі» повністю проігнорували найбільші атаки на склади WB у Петербурзі, Ленобласті, Сімферополі та Твері. Натомість у прямому ефірі росіянам розповіли про лісові пожежі в Іспанії та Франції, успіхи ЗС рф на фронті та про роботу ТЦК в Україні. ASTRA проаналізувала ранковий випуск новин на одному з головних державних пропагандистських російських каналів – «Першому». Випуск новин о 09:00 ранку розпочався з перерахунків успіхів ЗС рф у війні в Україні: ударів російської армії по великій нафтобазі під Житомиром, військових об’єктах в інших регіонах країни. Потім глядачам показали сюжет про успішну роботу мобільних вогневих груп у ЗС рф…

Після цього жителям росії розповіли про блекаут у Грузії, лісові пожежі у Франції та Іспанії, розвиток потенціалу Північного морського шляху та затримання в рф жінки за підозрою в підготовці теракту щодо «співробітника держбезпеки». Після цього випуск продовжив великий сюжет про успіхи російських учених з МФТІ в робототехніці та їхній новий світовий рекорд. Закінчився випуск повідомленням про те, що в Китаї блискавка влучила в ракетоносій…»

У цей час земляки прутіна та Леніна вивалили на балкони й на вулицю, щоб спостерігати, як пів неба закривають клуби диму, як це буває при виверженні вулкана. Тобто для них більше немає жодних важливих новин, крім тієї, що вони бачать тут і зараз. А телевізор продовжує молоти якусь нісенітницю, наприклад, про те, що прутін власним ротом щойно привітав президента Узбекистану. Жителі пітера, Кірова та інших місць просто їсти не зможуть, якщо не дізнаються про те, що попри зайнятість валізами та Кабаєвою, цар все ж таки пам’ятає про день народження узбецького хана, що вказує на міцну пам’ять і що лисина не проїла йому все аж до куприка.

Просто нагадаємо про те, що прутіну вже майже 74 роки, і в цьому віці дорогий Леонід Ілліч вже успішно розповідав про «сіські матіські» і, між іншим, у 76 – вже успішно помер. Вождь і вчитель Сталін помер якраз у 74 роки, а Володимир Ілліч, чиє ім’я довго носило місто, яке вважається місцем народження самого прутіна, взагалі позбавив цей світ своєї лисини у 54 роки. Тож ось така демонстрація здібностей дзюдоїста може бути й виправданою, але точно – не на тлі палання передмість Санкт-Ленінграда.

Словом, у лаптів з’явився рідкісний шанс побачити різницю між двома реальностями, але не більше. Все одно це рабське населення не здатне на протести чи бунт. Хоча іноді вони доходять до бунту, стають навколішки перед паном і бунтують. Знають, негідники, що бунтують, але все одно – стоять на колінах.