Уперше опубліковано: 16.04.2023
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Є підозра, що у ближньому колі оточення путіна потихеньку зріє розуміння того, що всі вони помилилися з тим, що вони зробили, почавши саме відкриту війну проти України. Вони думали, що відчиняють задні двері і ввалюються в сусідню країну зі швидкою та переможною війною, а виявилося, що це тільки на вигляд було схоже на двері, а насправді це була кришка скрині Пандори. Зрозуміло, що якби склалися їхні плани з бліцкригом, то жодних таких думок не було б у принципі і все було б як завжди. Світова громадськість висловила б своє занепокоєння, а колаборанти навперебій мовили б у телевізор про те, як вони довго чекали на «звільнення», і тема потихеньку закрилася б до наступного витка агресії.
І вони мали на те всі підстави. Прикладів цього – безліч, а найсвіжіший із них стався зовсім нещодавно в Гаазі, де якраз і було продемонстровано ту саму форму стурбованості, на яку путін і робив основний розрахунок. Ідеться про вирок Окружного суду Гааги чотирьом фігурантам у справі про загибель авіалайнера МН17 і майже трьох сотень людей, які перебували на його борту. Вирок виявився дивовижним і загалом – передбачуваним. Покарання у виді довічного ув’язнення отримали особи, які стояли у другій або навіть третій лінії співучасників, а головні винуватці злочину навіть не отримали звинувачень.
Справді, суд чітко встановив, що літак було збито ЗРК «Бук» зі складу 53-ї зенітно-ракетної бригади військ ППО сухопутних сил федерації. Ба більше, слідством було встановлено, що установка покинула розташування свого пункту постійної дислокації, прибула на окуповану частину Донецької області, відстрілялася по літаку та вибула назад, у свою частину.
Очевидно, що засуджені у справі особи не мали, не мають і ніколи не матимуть повноважень на те, щоб наказати екіпажу машини покинути частину, зайняти позицію на території сусідньої країни і влаштувати там бойову стрілянину. Як мінімум, злочинний наказ віддав командир частини, але якби йшлося про те, щоб машина вибула з ППД на полігон і там виконувала свої навчальні вправи, то повноважень командира частини тут було б достатньо. Але виїхати за кілька сотень кілометрів, перетнути кордон і там влаштувати бойові стрільби можна було лише за розпорядженням найвищого, і навіть не військового, а політичного керівництва країни. Але суд обмежився чотирма фігурантами і далі не пішов.
Немає сумнівів у тому, що саме такий формат обвинувачення має свої законні підстави, але як би там не було, суд показав свою «стелю», вище за яку він не має наміру підніматися. А це – саме та сама стурбованість, про яку йшлося вище. Простіше кажучи, не посміли назвати імена осіб, які теж причетні до скоєння цього злочину, але форма їхньої причетності в цій конкретній ситуації не могла бути підтверджена об’єктивними даними.
Як це не дивно, такий вирок приніс більше шкоди, ніж користі. Справді, оголошені вироки неможливо реалізувати і тому всі фігуранти у справі залишилися при своїх інтересах, бо федерація їх не видасть, а вони з неї не висунуться. Але оце відсікання верхівки цієї схеми надіслало в кремль сигнал про те, що жодних наслідків, подібних до тих, що впали на Каддафі за знищення літака над Локербі, – не буде, і можна продовжувати в тому ж дусі. Вони й продовжили.
(Далі буде)