Загалом процес перекладання вини один на одного йде в робочому режимі, але за напрямами, які поки що не стосуються черні безпосередньо. Та ж війна в Україні тільки зараз починає набувати реального вигляду в глибині курника, і те – через бензин, а це не для всіх взаємопов’язані явища. Проте накидання один на одного між Герасимовим та Бєлоусовим іде повним ходом, але всі ці заходи відбуваються на «холостому ходу», бо прутін навмисно їх зіштовхує лобами, щоб ті не влаштували змову. Приблизно така сама картина спостерігається в парі «глава ЦБ і глава уряду». Вони одне на одного насипають мало не щодня, але й це можна віднести до прутінського стилю правління «Розділяй і володарюй».
Очевидно, прутін добре засвоїв методи правління Адольфа Гітлера, який ніколи й нікому не довіряв повну картину того, що і навіщо він робить. Натомість подрібнював її на сегменти і ставив відповідні завдання конкурентним фігурам або угрупованням. На його переконання, підтримуючи цей антагонізм, він уникав великої змови. І до якогось моменту це справді працювало. Не будучи ні найрозумнішим, ні найсильнішим, ні навіть найбільш таланистим, Гітлер зумів досить ефективно правити махиною, яка захопила практично всю Європу.
Тож прутін намагається правити в тому ж стилі, але на тлі цих антагоністичних сцен вимальовуються справді ті сюжети, які сигналізують про наближення до небезпечної межі. Нещодавно ми писали про те, що над синком Колі Патрушева почали згущуватися хмари. Поки що це не дуже помітно, бо збір урожаю тільки почався, але якщо він провалиться і з продовольством виникне криза, то хтось піде під ніж. А через те що синок обіймає посаду віцепрем’єра з цього питання, то його кандидатура – перша у списку. Саме тому він зараз розвинув бурхливу публічну діяльність, щоб у разі чого спихнути вину на когось ще.
І очевидно, що зрив збиральної кампанії може статися через проблеми з пальним, а тому вину добре було б звантажити саме в цей бік. А через те що проблеми з пальним стають дедалі гострішими, то на профільному напрямі починається метушня саме того плану, який і є індикатором усієї ситуації. Поінформовані джерела сьогодні пишуть про те, що змагання нафтових жаби та гадюки вже почалося:
«Головним відповідальним за дефіцит палива у росії може виявитися віцепрем’єр Олександр Новак. У всякому разі, Ігор Сечин усе для цього робить. Зверніть увагу, саме Новаку довелося сьогодні публічно говорити про запровадження заборони на експорт дизельного пального (рішення очевидне і навіть запізніле). Новак заявив, що уряд задіяв додаткові потужності для ремонту НПЗ, але при цьому терміни відновлення довелося перенести…
На тлі цього слова президента про «найсильнішу у світі» енергетичну систему виглядають не дуже переконливо. Точніше, не зовсім зрозуміло, яке значення можна надати цим словам. Джерела в оточенні президента не приховують: Ігор Сечин активно підставляє Новака. І просуває ідею зробити Новака крайнім, якщо паливна криза затягнеться. А вона затягнеться, це, на жаль, очевидно. І ланцюжок, який запустить дефіцит, явно нікому не сподобається».
І справді, ворожа преса пише про те, що уряд довго тримав для нафтовиків віддушину, дозволяючи експорт дизеля, щоб хоч якось зводити кінці з кінцями, але тепер і це вікно закрилося. Тепер під забороною експорт бензину, авіаційного пального та дизеля. Поки дозволено експорт мазуту і, звісно ж – сирої нафти, яку в умовах простою заводів уже нікуди подіти. Ось як це описують їхні ЗМІ:
«Уряд росії вводить заборону на експорт із росії дизельного пального слідом за бензином та авіагасом, які заборонено вивозити за кордон з 1 червня та 1 квітня відповідно. Про це на нараді з президентом володимиром путіним оголосив у середу віцепрем’єр Олександр Новак. Ситуація на ринку пального «залишається непростою», констатував Новак: у результаті атак на інфраструктуру «було пошкоджено низку НПЗ», тому відбулося тимчасове скорочення виробництва автобензину, а попит на пальне зріс приблизно на третину».
(Далі буде)