Автор перекладу: Світлана
Дуже часто буває так, що ми висловлюємо якісь необґрунтовані претензії чи вимоги до тих, хто нам нічого не винен і не зобов’язаний щось для нас робити в принципі, але ми все одно вважаємо, що маємо право висувати щось у стилі: «Не там сидиш, не так свистиш». Якщо торкнутися теми того, хто найбільше витратив саме особистих коштів на підтримку України, чи хоча б одного з тих, хто вклався в цю допомогу дуже суттєво, вийнявши свої гроші з гаманця, окрім «И-и-и!», нічого розумного почути не вдасться. Проте є люди, які іншими, часто – несподіваними способами діють у наших інтересах.
Наприклад, кому відоме ім’я Беліт Онай? Напевно, нікому. Я теж його не знав, а тепер знаю. Це представник німецької партії зелених (не плутати з нашими позеленілими), обербургомістр Ганновера, який нещодавно посів пост голови ради директорів Sparkasse Hannover. Загалом такі тонкощі, напевно, мало хто знає навіть у Німеччині, а вже в Україні – тим більше. Зате ми, напевно, добре пам’ятаємо, а швидше за все – ніколи не забудемо інше ім’я, що звучить, як мокра ганчірка, що ляпнулася на підлогу, – Герхард Шредер. Перераховувати подвиги цього діяча немає сенсу, як немає потреби згадувати, скільки він доклав зусиль для того, щоб виправдати війну росії проти України та послужливо змити кров українців із прутіна.
По-хорошому, цього діяча треба було б притягнути до відповідальності, і не за те, що він робив проти України, а як він діяв на користь росії ще з часів фінальної стадії свого канцлерства. Вже як він торгував інтересами Німеччини, нехай залишиться справою німецької Феміди, ну, а ми просто нагадаємо, що він катапультувався з крісла канцлера ФРН в крісло топменеджера «Газпрому» з царською платнею і належними йому султанськими почестями. Кажуть, що й він не залишився в боргу перед своїм новим роботодавцем і, крім усього іншого, прихопив із собою придане, зокрема технічну документацію новітніх німецьких підводних човнів. Але знову-таки, все це – не наша справа.
Для нашої історії цікаве інше. Виявляється, попри війну і все, що з нею пов’язано, товариш Герхард продовжував отримувати платню з «Газпрому». За даними видання Bild, на рахунок Шредера в Sparkasse Ганновера кожні пів року надходило близько 200 тисяч євро від Nord Stream 2. Зарплата зазвичай надходила з Люксембургу. Тобто веселий дід уже давно не вилазить із Німеччини, а зарплата, причому немаленька, в розмірі 400 тисяч євро на рік, йому продовжувала надходити.
Для порівняння: зарплата федерального канцлера Німеччини у 2025 році становить близько 22 083 євро на місяць до вирахування податків. Тобто за рік федеральний канцлер отримує зарплату 254 996 євро – мінус податки. Тут ми не станемо занурюватися в тему про те, скільки становлять податки і як оподатковується чи не оподатковується та сума, яку отримує Шредер, але в будь-якому випадку непристойною цю суму не назвеш.
Так от, ці гроші надходили на рахунок Шредера у Sparkasse, але тепер не надходять. Точніше, вони надходять, але одразу вирушають назад – відправнику. А все тому, що голова банку Беліт Онай ухвалив таке рішення для того, щоб не підірвати репутацію фінансової установи і не опинитися в одному з численних санкційних списків, якими навантажена росія. Просто взяв та зробив, але хто про це знає? Тепер знаєте й ви.