Ядерна угода (Частина 2)

За весь час ведення переговорів Додік так і не виставив від США професійних дипломатів чи бодай банально адекватних людей. Натомість він використовує свою «солодку парочку – зятя і друга-рієлтора, що вже говорить багато про що. Зазвичай такі «чорнові» переговори веде держсекретар, але в нинішній адміністрації роль держсекретаря знецінено до заяв у плані «пожалуйте бриться» або «какая чудесная погода нынче». Якщо зараз хтось поставить просте і логічне запитання про роль Держдепартаменту в ході переговорів, то, напевно, це буде чимось на кшталт удару нижче пояса. У кращому разі Держдеп демонструє спільне тло або хоровий спів, не більше.

Ну, а для того, щоб самому не наступати на ті граблі, якими Додік упевнено ходив під час переговорів з Ином, у хід пішов віцепрезидент Венс. З урахуванням того, якою глибиною невігластва тхне від його промов, можна констатувати, що у своєму віці (41 рік) він показує приблизно такі самі когнітивні здібності, що і його шеф, який має удвічі більший вік. Хоча не виключено, що визначних результатів когнітивних тестів, які продемонстрував Тромб, Венс все-таки ж не досяг і з можливістю відрізнити жирафа від ведмедя в нього не все так гладко, як у Додіка. А Додік прямо сказав про те, що лікар, який проводив його когнітивне тестування, заявив, що вперше бачить такі видатні результати. Сумнівно, що Венса тестував інший лікар, а якщо так, то він не дотягнув до показників Додіка. Питання тільки в тому, кого конкретно він не впізнав – жирафа чи ведмедя? І саме він став голосом та підписантом паперів, які виникають у ході переговорів. І ось як він, згідно з ізраїльською пресою, сам розповідає про те, чого вже вдалося досягти і який прорив у переговорах він зміг забезпечити власною бородою:

«Віцепрезидент США Джей Ді Венс провів пресконференцію, присвячену підсумкам «Люцернського саміту» – першого раунду ірано-американських переговорів, покликаних покласти край військовим діям на Близькому Сході. За його словами, іранці погодилися знову допустити до країни інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії. «Це найважливіше досягнення – перший крок на шляху до ліквідації ядерної військової програми Ірану», – сказав він. «Ми створили механізм, який забезпечить, щоб Ормузька протока залишалася відкритою. Потрібно забезпечити і створення каналу зв’язку, який у випадку стрілянини з однієї зі сторін – наприклад, у Лівані, дозволив би взаємодіяти, щоб зняти напругу», – додав віцепрезидент. «Ізраїль запевнив США, що він не має територіальних амбіцій у Лівані, а мета їхньої присутності – не допустити обстрілів країни «Хезболлою», – сказав Венс, не відповівши при цьому прямо на запитання, чи вимагають США виведення ізраїльських військ із Лівану».

Виступав він без капелюха на голові й без окулярів, але у краватці, і тому його промова виглядала солідно хоча б зовні, ну, а щодо змісту є лише одне питання чи, швидше – дилема. Або товариш – відвертий ідіот, або він цю промову штовхає для ідіотів, які проковтнуть це, не розбираючись у тому, чим вони супроводжують ковтальний рух. Скажімо так, ставити в заслугу відкриття Ормузької протоки може лише своєрідний на всю голову пацієнт. Адже всі пам’ятають, що закрилася протока внаслідок ударів США по Ірану.

Причому Іран багато разів попереджав, що зробить саме це у разі завдання ударів. Тому висувати як певне досягнення ліквідацію наслідків своїх дій – дуже дивна позиція. Але коли більше ніяких відчутних зрушень немає, то треба виставляти на передній план уже те, що є, і це було зроблено без роздумів. Напевно, реднеки у Штатах зараз навіть на хліб намазують цю чудову новину, дивуючись майстерності команди переговорників. Але це – не все.

(Далі буде)