Суботнє асорті (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

У ЄВРОПІ

Останнім часом суцільним потоком ідуть повідомлення про те, що низка європейських країн прокидається, а точніше – виходить із летаргії, яка тривала десятиліттями, й починає переглядати своє ставлення до власної оборони. Виливається це в різноманітні заходи, які в різних країнах дають різний ефект. Нещодавно я ділився своїми враженнями від того, що робиться на дорогах Німеччини. Два тижні тому на власні очі бачив понад десяток колон Бундесверу, які рухалися у загальному напрямку – на схід.

Що це було – не беруся судити, але, швидше за все, військове відомство Німеччини проводить щось на кшталт навчань, які мають показати загальний рівень готовності військ до виконання різних елементів бойових дій і, зокрема – оперативного перекидання військ, без чого взагалі нічого не можна зробити. Не виключено, що війська не просто перекидалися з пункту А в пункт Б, а при цьому в пункті призначення мали виконувати якісь конкретні навчальні завдання. В будь-якому разі, саме такого масового та одночасного руху військ не довелося бачити ні в Польщі, ні в Бельгії, ні у Франції, ні в самій Німеччині років вісім-дев’ять тому.

У Польщі відбулися заходи іншого плану. Там було проведено опитування населення з приводу того, наскільки воно готове до відбиття зовнішньої агресії, без назви країни-агресора, але, безумовно, маючи на увазі курник. Так от, кількість польських патріотів, які готові взяти до рук зброю для захисту власної країни, різко скоротилася за останні три-чотири роки. Особливо це помітно у віковій категорії до 25 років. Там цих настроїв уже немає і незабаром зовсім не буде.

І навпаки, найбільший відсоток людей, готових воювати за Польщу, дала група населення 40+ і навіть 50+. Ба більше, різко скоротилася чисельність населення, яке готове на певні матеріальні витрати на користь оборони. Простіше кажучи, більшість населення Польщі не хоче помічати жодних загроз і якось на них реагувати, а натомість вважає, що прийде Зінка і всіх їх захистить. Щось нагадує, чи не так?

А бізнес у всіх країнах досить жваво відгукнувся на зміну ситуації і загалом готовий заповнювати нішу, яку традиційно займали США. Це стало вигідно, і бізнесмени розуміють, що відкривається величезна галявина державного фінансування, яку просто не можна профукати з доброго дива. Ці настрої чітко проглядалися під час останньої збройової виставки в Парижі.

Але є й інші, дуже кумедні прояви нових віянь у Європі. Всім зрозуміло, що маючи реальну загрозу російській агресії, треба приводити до тями власні збройні сили, і та низка військових навчань за участю ЗСУ, які показують елементи сучасної війни, – підтвердження цього. В ході цих навчань кожна армія європейських країн може самостійно вирахувати час відставання від сучасних вимог до збройних сил і, відповідно, робити висновки про те, як підтягнутися якщо не до рівня ЗСУ, але все ж таки, щоб з’явилися хоча б початкові елементи боєздатності. Адже всім уже зрозуміло, що війни позавчорашнього дня, на яку орієнтувалися десятиліттями, вже не буде. Усі побачили, як росія обламала зуби об Україну, а високотехнологічні армії США та Ізраїлю обламали свої зуби об Іран. А все тому, що вони прийшли воювати в іншу війну, якої вже нема.

(Далі буде)