Автор: anti-colorados
Ось так і живуть ці «переможці». Їм треба було здобути головну перемогу – над здоровим глуздом, і тут вони все зробили самі, без союзників та помічників. Причому перемога ця безперечна і безумовна. Далі пішло простіше. Тепер вони перемагають себе самі: хто – пляшкою, хто – гумовим ціпком, хто – ще чим зможе, але обов’язково перемагають. Тож цей аналог величі працює, як годинник Пєскова, який коштує, як їхнє велике село разом із кріпаками.
№ 2. Космос. Останній рубіж
Наприкінці 50-х – на початку 60-х космос став натуральним втіленням величі. Це ж не жарт: совок першим запустив макет ядерної боєголовки, в якій тільки й був радіомаячок, але тим самим він показав американцям, що може пульнути ракетою через океан. Щоправда, через кілька років ракет, здатних закинути заряд у совок, американці мали більше, як і самих зарядів, що підходять для такого засобу доставки, але кому це вже було цікаво. А потім і першого Юру на Землі було закинуто в космос. Власне кажучи, сторони йшли «ніздря в ніздрю» цього змагання, але в американців було набагато більше вимог до безпеки пілотованого польоту, ніж у совка, і той – зрізав кут.
Відтоді космос став матеріальним уособленням величі. Совок казав «космос» – мав на увазі велич, і навпаки, казав «велич» – мав на увазі космос. Американці встигли кілька разів злітати на Місяць, почати і закінчити пілотовану програму «Спейс Шаттл» із використанням космоплана, чия ідея обігнала час і технології, а совки, і тепер – росіяни досі літають у тісному клопівнику «Союз», у такій самій тісноті, як і Валя Терешкова, скафандра якої не прийняла жодна хімчистка після її «героїчного поМета» на орбіту.
І ось просто в цей час, з розривом у кілька днів, тільки одна комерційна компанія SpaceX запустила другу оперативну пілотовану місію і ще одну – Starlink-25. Тут – другий запуск цікавіший, ніж пілотований, відразу з кількох причин. Московія навіть близько не має програми, подібної до Starlink, її немає навіть у віддаленій перспективі, та й до чого? Вони, навпаки, хочуть відрізати світову Мережу. Але якби й захотіли, то не змогли б її реалізувати, бо за короткий час треба здійснити десятки чи навіть сотні запусків ракет, а «космічна держава» просто не може цього зробити.
Ба більше, цього ніхто не може зробити, доки не опанує технології багаторазового використання хоча б прискорювачів першого ступеня. А як відомо, зараз у SpaceX кожен старт коштує приблизно 60 мільйонів доларів, з яких 40 мільйонів коштує прискорювач першого ступеня. Відповідно, його повернення та повторне використання повертає більше половини вартості. Так от, учора прискорювач Falcon 9 B1049 здійснив дев’ятий цикл «старт-посадка» і вже, безумовно, здійснить і десятий старт. А Ілон Маск під сміх Рогозіна обіцяв, що його ракети зможуть літати десять разів і більше. І ось місяця за півтора Маск цілком зможе пригадати Рогозіну цей сміх, як уже пригадав батут.
І ще одне важливе в цьому запуску. Після вдалої посадки цього прискорювача на морську платформу Of Course I Still Love You компанія офіційно підтвердила, що вже має 500 тисяч передплачених заявок на отримання доступу до мережі Starlink. Вдумаймося в сенс цієї заяви. SpaceX отримала ліцензії лише в кількох країнах, та й комерційний запуск мережі відбудеться не раніше кінця літа – початку осені, а черга на підключення вже – пів мільйона клієнтів. І це не просто хтось натиснув кнопку «Хочу», а сплатив або перший місяць використання – 100 доларів, або це плюс вартість обладнання: антени, прийом-передавача і маршрутизатора – 600 доларів.
А в цей час Роскосмос заявив про те, що виходить із проєкту МКС тому, що його шматок станції розвалюється, але натомість вони злегка допилять атомний підводний човен, поставлять там новий туалет і двигуни, після чого запустять його на орбіту. Хіба це не можна вважати величчю? Хто сказав «ні»?
(Далі буде)