Автор: anti-colorados
Як завжди, він бреше, бо ми чуємо їхні пропозиції по всій лінії фронту і у прикордонних районах Чернігівської та Сумської областей. Тож ми все чуємо і все пам’ятаємо. А крім того, ми чули це в Києві минулими вихідними, коли обстріляли ДВРЗ, де начебто стояли польські танки. Але, як потім з’ясувалося, жодних танків не було. Як ми раніше писали, в цей час вони були в іншому місці, і в Мережі вже з’явилося відео цих самих машинок. Як неважко помітити, ні на ДВРЗ, ні на щось подібне пейзаж не схожий.
Ну і як завжди, Лавров нахабно бреше. Просто у них ще є якісь фантомні рефлекси і їм здається, що Україна здасть їм свої території, а вони за це – перестануть стріляти. Саме це вони називають переговорами, а це не лише нікому не потрібно, а й ситуація змінилася так, що переговори можна вести, але лише з питань, які мають двосторонній інтерес. Причому звільнення всієї України, включаючи Крим, – уже не питання. Як казав один їхній діяч: «Нравится, не нравится…», і далі – за текстом. Не підуть самі – залишаться в чорноземі. Тому це може їх цікавити, але не цікавить нас.
Інша справа – виплати репарацій Україні, передача нам або міжнародному трибуналу воєнних злочинців, включаючи і Лаврова, демілітаризація та дефашизація мордору – справді актуальні теми, але, мабуть, вони поки що не готові їх обговорювати. А, між іншим, даремно, бо це якраз ті питання, які становлять двосторонній інтерес, адже демілітаризація може бути добровільною, а може бути насильницькою. Тобто може йтися про повне знищення всієї військової інфраструктури мордору на сто кілометрів углиб його території. Якщо це їм нецікаво, що ж, значить, буде зроблено без урахування їхніх інтересів.
Але в цьому випадку важливим є те, що вони зараз уже з підвиванням повискують про переговори, а це свідчить про те, що вони краще за інших знають, де в них буде момент, коли вони повністю видихнуться від свого наступу. А, між іншим, цей момент, за теорією військового мистецтва, є одним із ключових чинників визначення часу початку контрнаступу. Адже мордор за всі ці роки війни ще жодного разу не опинявся в ролі того, хто стоїть у стратегічній обороні. І більше того, він жодного разу не бачив у справі регулярну армію противника.
Те, що ми вміємо оборонятися вже не так, як це диктує совкова військова школа, вони відчули на власній шкурі, а ось як ми діємо в наступі, їм тільки доведеться дізнатися. Швидше за все, вони уявляють собі рівень стійкості своєї армії в обороні, бо саме в такому виді бойових дій вирішальними є морально-психологічні якості особового складу. Зараз же вони женуть особовий склад такої якості, що його можна гнати на забій в атаку, а от змусити його стояти і не бігти – не вийде.
Тож підходить момент, коли ми перевіримо їхню стійкість, але вже зараз стає зрозуміло, що на формат бійки, коли вже тебе виловлюють, щоб знести голову, вони не готові. Адже недарма пройшли повідомлення про те, що вони прибрали свій флот від нашого узбережжя на сто кілометрів, бо знають, що ми вже отримали протикорабельні ракети. На таку війну вони не підписувалися і тому відвалили подалі. Словом, побачимо, наскільки вони готові повисіти на турніку. Вже скоро.