Автор: anti-colorados
Наприклад, ми маємо величезний досвід обстрілів ворогом наших міст по всій Україні, і якщо запитати будь-якого українця, як він оцінює сам факт таких обстрілів, то можна не сумніватися в тому, що оцінка буде суто негативною і, можливо, без жодного слова, крім матюків. Загалом це логічно, і було б дивно розраховувати на якусь іншу відповідь. Якщо подивитися на реакцію лаптів, які спостерігають удари добрих птахів по їхніх НПЗ, нафтобазах і так далі, то їхня реакція приблизно відповідає нашій, тільки там ще є елемент подиву, якого в нас немає абсолютно.
Здавалося б, іншої реакції на такі події не може бути в принципі, але з урахуванням того, що було сказано вище, з кремля все це отримує зовсім іншу оцінку. Ось що розповів чиновник із адміністрації прутіна буквально сьогодні:
«Скажу дуже неприємну, але відверто правдиву річ. Зрозуміло, мені не подобається, що ворог влаштовує нам вибухи в Пітері під час ПМЕФ. Що його безпілотники вже прориваються в москву і завдають ударів. Але ці неприємні речі приносять, можна сказати, страшну користь. Нагадують населенню – в росії війна. Ми з останніх сил ведемо сво. І кожен має взяти у цьому участь. Якщо не піти в армію, то хоча б заплатити достатньо для того, щоб ми сво продовжували».
Із цього випливає прямий висновок про те, що товариші не просто заскакують у паралельну реальність, а давно в ній живуть. Ба більше, вони там завели елітну нерухомість, у якої легко та ґрунтовно з’їжджає дах за першої зручної нагоди. Тому вони ніяк не можуть зрозуміти, як можна засмучуватися через такі дрібниці. Подумаєш, бахнули по москві чи Пітеру! Ніхто ж не загинув, а вони навіть вибухів не чули, бо в їхніх бункерах усе – як завжди. Але й це ще не все.
Є ж і радикальніші варіанти боротьби з цими неприємностями. Кілька днів тому вже ходили чутки про те, що той самий ПМЕФ був останнім у Санкт-Ленінграді і що наступні можуть відбуватися в Сибіру або на Далекому Сході, щоб туди не долітали дрони і ракети. А до цього ходили чутки, що і столиця може переїхати в тому ж напрямку і з тих самих причин. Принаймні, відповідні органи та відомства вже отримали завдання на розроблення таких планів, і ось щойно з першоджерела стало відомо про те, що це були не чутки:
«Володимир путін публічно заявив, що низка великих компаній переїде з москви до регіонів. Включно з РЖД… Водночас цілком очевидно, що першими до Сибіру (та й не тільки) відправлятимуть явно не ключових людей. І зараз на низці великих підприємств уже формуються списки. Подейкують, за певну грошову винагороду можна навіть уникнути «заслання» до Сибіру. Також не є таємницею, що процес буде поступовим. І переносити органи управління державою будуть не лише до Сибіру, а й до інших регіонів».
Це – старий прийом, коли публіку привчають до якоїсь дуже неприємної думки, і коли вона її проковтне – можна починати. І ось ці міркування про те, що першою хвилею поїдуть незначні пішаки, явно – ні про що. Усім же зрозуміло, що якщо переїзд викликаний питаннями безпеки, то її забезпечують першим особам передусім. Але поки що стадо треба потренувати, бо воно може почати бекати про те, що Сталін не втік, а прутін – що? Словом, такі ось настрої у лаптів. А подарунки йдуть таким потоком, що подих перехоплює.
Усі ці подарунки нам конче потрібні. І вивалювати у московитів бажання “досягати цілей сво” потрібно.
До речи, з приводу Сталіна і його наркомів і наркоматів “не все було так однозначно”. Навет НКО і генштаб в москві були далеко не в повному складі.