Автор: Ustym Karmeluk
Авторка перекладу: Світлана
Читачі постбальзаківського віку все ще можуть пам’ятати знаменитий фільм 1964 року режисера Жака Демі «Шербурзькі парасольки», який запустив кар’єру Катрін Денев. Прославився фільм завдяки музиці молодого тоді композитора Мішеля Леграна (Шербурзькі парасольки — Вікіпедія). Його нехитрий сюжет здирали неодноразово, зокрема, його майже повністю повторює «Романс про закоханих», знятий у 1974 році Михалковим-Кончаловським.
Уже з назви «Шербурзькі парасольки» зрозуміло, що дія фільму Жака Демі відбувається в Шербурі. Чому парасольки, чому в Шербурі? Хорошою ілюстрацією є анекдот: «Місцевого жителя запитали, чи завжди в Шербурі йде дощ. На що той відповів, що не впевнений, бо прожив там лише 40 років».
Під час Другої світової евакуація військ союзників з Дюнкерка (338 тисяч, у тому числі 120 тисяч французів) затьмарила собою не таку знамениту евакуацію з Шербура та Бреста (140 тисяч).
Шербур відомий насамперед своєю великою штучною глибоководною гаванню і тим, що саме тут виробляють французькі підводні човни, в тому числі атомні. За останні 125 років тут створили понад сто підводних човнів, і в тому числі 18 атомних. Завдяки цьому Франція входить до п’яти країн-виробників суден такого типу.
Як відомо, в Європі тільки Франція та Велика Британія володіють атомною зброєю (понад 500 боєголовок), що досить небагато порівняно зі США чи мордором (понад 5 000 у кожного) і трохи менше, ніж у Китаю (600). У Великій Британії вона підпорядковується командній структурі НАТО і розміщується на підводних човнах (225 боєголовок) та у вигляді американських B61-12 бомб.
А от французьку атомну зброю (290 боєголовок) НАТО не контролює. Її розміщено на підводних човнах, крилатих ракетах та винищувачах-бомбардувальниках Rafale F3. До 1996 року були балістичні ракети наземного базування, але після розвалу совка було вирішено, що вони не потрібні. Втім, це було лише одне рішення такого типу, що й призвело до нинішньої ситуації.
Саме незалежний контроль атомної зброї виявився вирішальним для підтримки безпеки в Європі з урахуванням того, що США поступово згортають свою військову присутність на цьому континенті. Це, у свою чергу, створює нестабільну ситуацію насамперед для країн, які безпосередньо межують з мордором.
Показовим є приклад Норвегії, яка, щойно наприкінці минулого місяця стало відомо про подальше скорочення американської військової присутності в Європі, підписала угоду, яка розкриває над нею французьку ядерну парасольку. Тим самим вона приєдналася до клубу дев’яти держав, що мають такі угоди з Францією, починаючи з березня 2026 року.
З урахуванням тенденцій, показаних неодноразово нинішньою адміністрацією Білого дому, поки незрозуміло, чи будуть американці виводити атомну зброю з Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Італії та Туреччини. Зрештою, до Великої Британії її повернули зовсім нещодавно. Крім того, Польща і країни Балтії хотіли б мати такі бомби на своїх базах ВПС.
У цих умовах поява другої, цього разу – синьо-біло-червоної, ядерної парасольки над Європою може зрушити цей процес як в один, так і в інший бік. У будь-якому разі, принаймні одна парасолька залишиться. І в цьому суттєву роль відіграють підводні човни, спущені на воду в Шербурі.