Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Із серії «Проти ночі»
Ворожий ТГ-канал «Досьє шпиона» виходить в ефір дуже рідко, але робить це смачно. Мабуть, у нього є власні джерела інформації, які дають подробиці ударів ЗСУ так, як це не робить більше ніхто. Там часто наводяться кількісні та якісні показники подій, що вже відбулися, і тому кожен вихід його в ефір становить особливий інтерес. Ось і зараз канал видав два цікаві повідомлення.
Перше з них стосується дронової атаки, яку Сили оборони здійснили хвилею на західну частину Ростовської області. Зрозуміло, що всю увагу публіки було утилізовано на повідомлення про вдалу атаку авіаремонтного заводу в Таганрозі з мінусом двох протичовнових літаків, а про атаку на нафтобазу в Матвєєв Кургані було сказано побіжно, і як виявилося – дарма.
Нагадаю для тих, хто вже забув події 2014 року. Тоді ЗСУ майже замкнули котел на угрупованні ворожих військ між Донецьком і Луганськом. Наші військові здійснили якийсь фантастичний рейд уздовж російського кордону і вже вийшли з півдня на лінію Шахтарськ – Торез – Сніжне – Красний Луч. Як розповідали обізнані люди, цей маневр просто повинен був закінчитися успіхом, якби війська, що пішли в південний обхват, не підставилися під удар угруповання військ на суміжній стороні. Так от, ці люди стверджували, що цей план було затверджено під гарантії Меркельші, яка поклялася, що прутін не буде використовувати своїх військ і ті не увійдуть на територію України.
Що було далі – ми всі добре знаємо. Ворог завдав ракетно-артилерійського удару і по кількох напрямках повів свої війська на територію України. Це – довга та окрема історія, а ми лише нагадаємо, що ворожі війська стояли якраз у Матвєєво-Курганському районі Ростовської області, біля кордону з Україною, а саме – біля Амвросіївського району Донецької області. Я чудово пам’ятаю, як з того боку місцеві жителі знімали відео ударів артилерією та РСЗВ по Україні, колони техніки і все це весело коментували. І це при тому, що переважна частина цих коментаторів з того боку мала рідних і близьких. Це я точно знаю на власному досвіді.
Ще тоді промайнула думка про те, що карма – повільна і неповоротка тітка, але відповідь вона влаштовує в той момент, коли її вже ніхто не чекає. І ось прилетіло по Матвєєв Кургану. Напевно, прилетіло вперше і відразу – дуже точно. І ось як згаданий вище ТГ-канал описує те, що сталося:
«30.05.2026 було завдано удару по резервуарах зберігання нафтопродуктів 104 окремої бригади матеріально-технічного забезпечення (в/ч 11387, Чита). Зберігання було організовано біля нафтобази ТОВ «Агропродукт», розташованої в н.п. Матвєєв Курган, Ростовська область».
По суті, було атаковано військову нафтобазу, що діяла як логістичний вузол однієї з частин ворога, яка приїхала вбивати українців аж із Чити. Тож це був хірургічно вивірений удар і, треба припускати – не останній. Такі цілі не залишають поза увагою доти, доки там не буде знищено все цінне. Тож місцеві жителі посміхалися від вигляду обстрілів нашої території, а тепер бачать обстріли у себе вдома. І якщо хтось із них промовив питання «А нас за що?», то це означає, що йому треба терміново до психіатра, бо в нього повністю зіпсувалися причинно-наслідкові зв’язки.
(Далі буде)