Про каміння

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

З великою часткою впевненості можу стверджувати, що все доросле населення тимчасово окупованого Криму хоч раз, та дивилося старий, ще совковий мультик про Карлсона. В цьому випадку просто опустимо основний мотив сюжету про те, що «мужчина в самом расцвете сил» дружив з малолітнім хлопчиком, а потім – і з його домробітницею, бо нам важлива лише одна сцена з цього твору. У ній хлопчик з’ясовує у батьків, скільки він для них коштує. Зрозуміло, що ті погодилися на найбільші значення ціни, і хлопчик заявив про те, що хотів би отримати з цієї суми трохи, щоб купити собі собаку. Знову ж таки, опустимо той момент, що саме питання про собаку чомусь викликало бурхливу реакцію у чоловіка, з яким хлопчик дружив таємно від батьків, а повернемося до Криму.

Як ми пам’ятаємо, значна частина населення Криму, яке стало таким максимум у другому поколінні, а насправді – з корінням у Костромській чи Вологодській губерніях, публічно заявляли про те, що вони настільки задоволені поверненням у рідну говень, що тепер готові приймати каміння з неба. Звісно ж, це була брехня як за формою, так і за змістом. Справді, якщо тебе так тягне в рідну говень, то бери валізу, збирай манатки – і в Кострому! Але ні, ти сюди понаїхало і тягнеш свою говень на чужу землю.

Але це – форма, потворна, брехлива, але все ж таки – форма, але ж є і зміст. Скажімо так, пацієнти не уточнювали, якого розміру камені з неба вони готові прийняти, але вони говорили саме про камені, а не про камінці, ну, а будь-який камінь масою пів кілограма чи кілограм, що впав з великої висоти (неба) на голову такому ентузіасту, швидше за все, відправить його в морг. Але в тому й річ, що андрофаги всю свою історію були брехунами, і в цьому випадку формулювали свою заяву так, що свято вірили в те, що ніяке каміння з неба падати не стане. З тим самим успіхом можна було говорити не про каміння, а про астероїди чи щось інше.

Ну гаразд, припустімо, що тут вони, як завжди, прибрехали, а насправді мали на увазі не буквально каміння по макітрі, а труднощі й поневіряння. І ось вони потихеньку почали підкрадатися. Після того як Сили оборони почали вирізати постачання пального по суші й буквально зносити нафтобази, там натурально завили. Мережа просто завалена жалібними відео з чергами на заправки, а також із промовами печальних автолюбителів про те, що їм нема чим заправляти свої машини. Ну, а окупаційна влада намагається їх заспокоювати вже чим тільки може. Виглядає це приблизно так:

Але тут постає запитання: що ви ж про каміння так жваво розповідали, а насправді тимчасові проблеми з бензином вже вас настільки засмутили, що ви шмарклі по щоках розмазуєте? І ось що цікаво. Можливо, вони вважають, що все це для того, щоб у них життя стало сумним. Насправді більшість тих, хто понаїхав після 2014 року, буде депортовано швидко і весело, причому в ту саму рідну говень, про яку вони співали гімни і кантати. Сили оборони проводять операцію зі «знежирення» всіх шляхів постачання пального, морем і «сухопутним коридором» лише з однієї причини – щоб ворог пішов на екстрені заходи і погнав бензин, гас і дизель по Керченському мосту.

А як відомо, кораблики і катери біля мосту вже не ті, й тому готовність добрих птахів та морських дронів для візиту на цей об’єкт самовільного будівництва – вже повна, але потрібно, щоб по мосту пішло те, що додасть до удару потужне горіння чи вторинну детонацію. Тож на любителів каміння з неба – начхати до моменту, доки не доведеться їх видворяти назад, до скрєп і традиційних цінностей. А зараз треба, щоб по мосту пішли правильні вантажі.