Порівняння (Частина 1)

Наступний текст, наведений нижче, ми постараємося обмежити в якихось висновках та узагальненнях, залишаючи все це для тих, хто дочитає все до кінця. Наведені дані взяті з відкритих джерел, а ми просто зробили деякі зіставлення, які не доводилося зустрічати на просторах Мережі. Тут ми просто звернемо увагу на те, що після Другої світової війни, поки союзники полювали за зразками нових озброєнь Рейху, інженерною та науковою документацією, а також влаштували просто широкомасштабне полювання за носіями технічних знань, совок усе це поставив у другу чергу, оскільки були важливіші предмети пошуку.

Так, уже добре відомо про те, що в Третьому Рейху містицизм займав важливе місце як в ідеології, так і в низці питань державного і навіть військового управління. Ходили чутки про те, що спеціальний інститут Аненербе влаштовував експедиції до різних куточків світу для того, щоб здобути якісь містичні артефакти, що дають доступ до стародавніх технологій. І оскільки ця організація була в структурі СС, то насамперед. пошуки були спрямовані на оволодіння артефактами, якщо такі збереглися, і, звичайно ж, архівами СС, де все це мало фіксуватися.

Крім того, ті архіви, напевно, містили багато такого, що було б дуже небезпечно для курника в подальшому, адже там фіксувалися звʼязки між каральними системами двох країн. Доречі, комуністів прийшлося вмовляти на проведення публічного трибуналу над нацистськими злочинцями саме тому, що ті боялися викриття тих звʼязків прямо по ходу процесу. Лише отримавши згоду союзників на те, що такі прояви будуть мати відсіч з боку суддів, погодилися на це. Але документи треба було знайти і сховати, або знищити.

Але дуже швидко стало зрозуміло, що американський прагматизм був куди більш продуктивним, і цю тему закинули, попри те, що більша частина архівів СС, які збереглися, дісталася саме совку. Тобто в совку розібрали ту частину архівів, яка стосувалася закордонної агентури та інших речей, а все інше було закинуто на довгі десятиліття, поки під фініш совка до цих архівів не допустили Дугіна, який згодом став ідеологом російського фашизму. Він там витягнув багато з того, що потім було втілено в системі влади курника. Прутін і зараз спілкується з Дугіним, який дає царю різні поради з відсиланням на те, як і що працювало в Третьому Рейху.

У зв’язку з цим виникла ідея порівняння структури, відомої як РСХА (RSHA) — це Reichssicherheitshauptamt (Головне управління імперської безпеки) — один із ключових органів нацистської Німеччини, що входив до структури СС (Schutzstaffel), із рідними за духом структурами совка та курника — НКВС та ФСБ. Ця структура була створена шляхом об’єднання кількох спецслужб та відомств під єдиним управлінням наприкінці вересня 1939 року, одразу після розгрому Польщі. Це об’єднання провів Рейнгард Гейдріх, і він же керував нею аж до своєї загибелі у 1942-му році.

Багато хто пам’ятає документальні кадри пишного похорону Гейдріха, вмонтовані в культовий серіал совка «Сімнадцять миттєвостей весни», ну а головний герой серіалу — Штірліц, служив в одному з управлінь цієї структури; та й інші — шеф Штірліца Шелленберг і Мюллер, були керівниками головних відділів цієї структури. Ну а далі — ті самі порівняльні таблиці, які й пропонуються для перегляду:

РСХА — НКВС — ФСБ: порівняльні таблиці

Загальна характеристика

Як нескладно помітити, ці структури практично повністю відповідають за функціональністю в основних напрямах діяльності, але мають деякі «розширення», властиві лише одній зі структур.

Далі буде