Авторка перекладу: Світлана
ВЕРСІЯ
Дуже цікаву версію глобальних подій було направлено нам анонімом невідомо звідки, і загалом такого добра приходить чимало, але найчастіше її автор якось ідентифікує себе, а тут – повна анонімність. Таке зазвичай йде у спам, але тут ми дамо короткий виклад цього сюжету просто для гурманів. Він не те що суперечливий, а швидше – неймовірний, але все ж таки в ньому щось є, і найцікавіше – до нього досить легко пристиковується низка подій, начебто ніяк не пов’язаних із ним.
Нещодавній візит Додіка до Пекіна виглядає дуже дивно і нелогічно. Хоча все, що стосується Тромба, з логікою не дружить абсолютно, але що в нього простежується чітко і без варіантів – просто нестерпний потяг до користолюбства. Він готовий обдирати кого завгодно, як завгодно й коли завгодно, і це ми спостерігаємо всю його другу каденцію. Справді, як би він не пускав бульки з носа і не натякав на те, що може якось затриматися понад другу каденцію – все це балаканина. Він сам уже влаштував перегони між держсекретарем Рубіо та віцепрезидентом Венсом за посаду благословенного ним спадкоємця, і ті по черзі приходять до шефа в Овальний кабінет із промовами типу «Батя, я стараюсь!».
Тобто незважаючи на риторику для лохів, Додік все ж таки розуміє, що це – остання каденція, і до її закінчення треба ще втриматися в кріслі, бо ніхто не знає, чим закінчаться проміжні вибори в листопаді, а до них залишилося трохи більше п’яти місяців. Тому зараз Тромб не гребує нічим і вже відверто грає з цінами на нафту так, щоб його рідні та близькі, знаючи про його майбутні кроки, монетизували цю інсайдерську інформацію грою на біржі.
Буквально останніми днями всі спостерігали класику жанру. Додік пускає слину і розповідає про те, що угода з Іраном вже в кишені і що всі будуть просто в захваті, коли її оголосять, що миттю потягло ціни нафтових ф’ючерсів униз. І щойно падіння зупинилося в очікуванні тієї самої угоди – відразу проходить повідомлення про те, що Штати завдали ударів по катерах і якихось інших цілях в Ірані. І тут ні в кого немає сумнівів у тому, що Додік особисто віддав цей наказ, або не так: усі знають, що в ході переговорів, про які Додік розповідає мало не щодня, військові просто не здатні проявити самодіяльність і завдати удару без прямої вказівки Тромба.
Ну, а рідні та близькі буквально за пів години до моменту, коли буде віддано наказ, про що вони чудово обізнані, ставлять на підвищення ціни нафти. За пів години – всі ЗМІ сурмлять про удар, і нафта пішла вгору. Всі ті, хто знав про те, що спадну тенденцію буде перервано якоюсь різкою подією, заробили статок просто на рівному місці, без напруження сил, без розвитку бізнесу і без грама інтелекту. Просто вони знали, що Додік зробить у найближчі пів години. Техніка ж полягала в тому, щоб ставку на підвищення зробити через непомітних посередників і бажано – не в «одні ворота», а кількома не зовсім великими ставками, проте з однієї й тієї самої кишені.
Решту зробить сам дід, що ми і спостерігали буквально щойно. Про те, хто на цьому заробив, – немає мови, питання лише в тому, яким був навар – десятки чи сотні мільйонів доларів за пів години «роботи»? Тобто жадібність Додіка не має меж, і навіть якщо впаде ринок або взагалі США, але він особисто на цьому заробить, Тромб навіть чубом не моргне і зробить це миттєво.
(Далі буде)