Так воно має виглядати в ідеалі, але те, що було знято в Білій Церкві, дещо відрізняється від картини, яка була у Дніпрі. Там на термінальній ділянці польоту бойові частини «Орєшніка» летіли явно з гіперзвуковою швидкістю, і тоді цю швидкість було оцінено в районі 10 МАХів. А тут швидкість перед падінням на поверхню землі була набагато нижчою. Чим це викликано – невідомо, але складається враження, що ракета відпрацювала нештатно, і тому наслідки її удару виявилися сумнівними.
За ідеєю, на такій швидкості все, що врізається в землю, має настільки високу кінетичну енергію, що вибухівка там не дуже й потрібна. Але в цьому випадку все це летіло з набагато меншою швидкістю, і, принаймні, на відео вибухів не було видно взагалі. Тобто можна було уявити, що вже на стадії польоту суббоєприпасів швидкість кожного з них різко падає, але в такому випадку вони повинні були вибухати, як це буває з касетними боєприпасами. У результаті не було видно ні потужних кінетичних ударів, ні вибухів мінібомб, якими начинялася БЧ ракети. Що це було – незрозуміло.
А тепер звернімося до того, скільки коштувала вундервафля, яку прутін з таким придихом називає, коли треба щось розповісти про ультимативну зброю, а він саме так і позиціонує ракету – як найпотужніший неядерний засіб ураження. Сьогодні було багато написано саме на цю тему, і діапазон цін виявився дуже широким. Згідно з відкритими джерелами, це виглядає приблизно так.
Основні оцінки експертів:
- ~40 млн доларів – оцінка, що найчастіше зустрічається (український експерт Валерій Романенко та інші). Зіставна з вартістю ракети «Ярс» (РС-24), від якої «Орєшнік» (модифікація РС-26 «Рубіж») веде походження.
- 70–80 млн доларів – інші українські оцінки (наприклад, для політичного удару по Україні).
- ~100 млн доларів – російський військовий експерт Ян Матвєєв та деякі західні/YouTube-аналізи. Враховує унікальність, розробку, малосерійне виробництво та повну вартість запуску.
Чому діапазон такий великий?
- Точних відкритих даних щодо собівартості немає (стратегічна зброя не експортується).
- Виробництво малосерійне (кілька штук за рік), що значно підвищує ціну за одиницю.
- У вартість пуску входять не тільки ракета, а й підготовка, логістика, обслуговування комплексу.
- Для порівняння: «Іскандер» або «Кинджал» – одиниці мільйонів доларів, «Калібр» – ~1–2 млн.
«Орєшнік» – дуже дорога система, тому її використовують обмежено, здебільшого з демонстраційною/політичною метою, а не для масових ударів. Реальна вартість може бути нижчою для росії за рахунок внутрішніх цін, але все одно вона в десятки разів дорожча за звичайні ракети.
Як бачимо, оцінки фахівців різняться у п’ять разів, і скільки воно коштує насправді, достовірно невідомо, але можна сміливо стверджувати, що «Орєшнік» як мінімум у рази дорожчий за будь-який інший виріб, який лапті застосовують по Україні, а можливо, прайс там вищий і на порядок. На цю думку наштовхує те, що якби вундервафля була дешевшою, її б застосовували набагато частіше і вже точно – з певною регулярністю. А тут вона використовується саме як «останній аргумент королів», коли прутіну стає зовсім нудно і йому потрібно продемонструвати щось зовсім незвичайне. Ну, а для лаптів «Орєшнік» став чимось сакральним, як раніше такими були «Іскандери», які вони радили не смішити.
(Далі буде)
Що це було – незрозуміло
Нужно мозги включать чтоб было зрозумило. Низкая скорость как раз нужна для штатного срабатывания спецбоеприпасов, прежде всего ядерных. При самом минимальном отклонении от заданных параметров подрыва, процесс может пойти не так и сработка будет нерассчитанной. Многие типы ЯЗ оперением и тормозными парашютами снабжаются для замедления. Для ХО и БО это менее критично, но тоже не гут если ОВ или заражённых блох на огромной скорости распылит или расплющит о землю.