Авторка перекладу: Світлана
Іноді, стикаючись із прикладами конвергентної еволюції, доводиться дивуватися з того, як абсолютно різні види тварин, часто – розділені десятками або навіть сотнями мільйонів років, набували дуже схожих звичок, різноманітних якостей і пристосувань і, врешті-решт – дуже подібного вигляду. Наприклад, морські ссавці, зробивши величезне коло еволюції, вийшовши з води на сушу і через сотню мільйонів років повернувшись в океан, стали дуже схожими на риб, які взагалі ніколи не покидали води.
Так, сучасні дельфіни дуже схожі на викопних іхтіозаврів, і за багатьма параметрами їх можна порівняти з акулами. Кажани повторили похід у небо через десятки мільйонів років. Ба більше, вони не тільки повторили цей похід, а й притягли з нього масу вірусів, включаючи й КОВІД. Але навіть це не заважає китайцям ніжно любити цих тварин, навіть сильніше за качку по-пекінськи, якою нещодавно годували прутіна. Точніше, він думав, що його годували неодмінно качкою.
Плюс до того, за часів розквіту сумчастих тварин були вовки та інші тварини, дуже схожі на сучасних. Таких прикладів – безліч, починаючи з термітів та мурах, які дуже схожі, але по суті – абсолютно різні комахи, з різними предками, шляхом еволюції та іншим. Але більшість із нас, побачивши цих комах поруч, якщо вони будуть однакового розміру, навряд чи зможе їх розрізнити.
І от якщо з цієї точки зору подивитися на людей, то можна виявити щось подібне й серед них. Принаймні, зовнішню схожість тут шукати не варто, бо вона виходить у результаті трансформацій впродовж тисяч поколінь, а от деякі звички можуть проявлятися в якомусь окремому конкретному випадку. Особливо це помітно у якихось екстремальних персонажів, чиї звички на очах у всіх, і тому їх легше вивчати й порівнювати з якимись аналогами.
Далі пропонується невелике дослідження зі світу тварин саме на цю тему. І одразу зауважу, що тут немає наукового, зоологічного підходу до питання оцінки подібності, а натомість – суто суб’єктивне сприйняття теми. Якщо ви не професійний ботанік або гляціолог, ви порівнюватимете сумчастого і звичайного вовка точно так само, як і я – в поданому нижче дослідженні, що стосується інших тварин.
Отже, головне питання: кого з інших тварин вам нагадує прутін? Напевно, лапті відповіли б на це запитання штампами, і їхній набір був би суворо обмеженим. Швидше за все, він їм нагадує ведмедя найбільшого калібру типу «гризлі», іншим він, безумовно, нагадав би двоголового орла, просто одну з голів повернуто в паралельну реальність, і тому ті, хто не має «третього ока», її просто не бачать. Тут ми опустимо той момент, що зазвичай орли з лисою головою харчуються падаллю і є класичними трупоїдами, бо це не стосується нашого дослідження.
Можливо ті, хто живе біля моря, наприклад, у Туапсе, порівняли б його з китом. Ну, не зовсім китом, а з окремим його фрагментом, який довжиною якраз відповідає його зросту. Напевно, є й більш екзотичні аналогії, наприклад – у виконанні Шойгу, але в цьому випадку думка лаптів враховуватися не буде, бо їхня запалена фантазія нас ніяк не цікавить. Я ж пропоную власні аналогії, які й буде використано нижче.
(Далі буде)