Автор: anti-colorados

АЗІЯ

Але, як уже добре відомо, Додік відверто кидає буквально всіх своїх союзників і партнерів. Так, він публічно кинув Тайвань, але до цього він штовхав промови про те, що Південна Корея і Японія повинні йому платити за захист. При цьому вже всім зрозуміло, що Додік не воюватиме взагалі ні за кого, а якщо й стане це робити, то виключно з особистих міркувань, а не з союзницьких зобов’язань. І в Азії це добре зрозуміли. Японія вже знімає гальма зі своєї військової доктрини і запускає промисловість на підвищені оберти для того, щоб забезпечувати зброєю себе і можливих союзників. Такими стають та сама Південна Корея, швидше за все – Тайвань і Австралія.

До речі, щодо Тайваню ситуація дуже цікава. Раніше ми писали, як Китай шахрайським чином привласнив собі назву «Китай» і як випхав Тайвань з ООН, але тут цікаве інше. До того, як Гоміндан відступив з материкової частини Китаю на Тайвань, острів входив до складу не Китаю, а Японської імперії. Тож Японія має такі самі права вважати острів під своїм протекторатом, як і Китай. Що з цього вийде – побачимо. Раніше стабілізаційним чинником цієї ситуації були США, але тепер вони й тут гучно грюкнули дверима, склавши з себе повноваження наддержави.

БЛИЗЬКИЙ СХІД

Тут – точнісінько та сама картина. Своєю неадекватною політикою Тромб поставив під удар своїх близькосхідних союзників. Поки що в натягнутих стосунках залишається зв’язок з Ізраїлем, але вже й йому Додік підклав не одну свиню як із ХАМАСом, так і з «Хезболлою». Поки що конфлікт з Іраном перебуває у підвішеному стані, але багато у відносинах зі своїм останнім союзником для Штатів залежить від того, чим закінчиться ця епопея.

Просто нагадаємо, що все починалося з гучних заяв Тромба про те, що він готовий знищити ХАМАС, потім – хуситів, щось подібне звучало і на адресу «Хезболли». Ну, а його заяви про те, що він не прийме від Ірану нічого, крім капітуляції, вже вилито з граніту прямо у вигрібну яму. І як ми бачимо, нічого з його грізних заяв не знайшло реалізації. Плюс до того, його бомбардування відлилися важкими втратами для всіх країн Затоки, включаючи головних гравців – Емірати та Аравію, про що всім добре відомо. Там ніхто не припускав, що ця безголова зграя здатна наламати стільки дров, явно не розуміючи, що робити далі.

ЕПІЛОГ

Усе наведене вище було спрямовано на підтвердження версії про те, що вже ніхто не руйнує світовий порядок просто тому, що він уже лежить у руїнах. Останні 30 років Штати просто не витягують статусу наддержави, і тепер очевидно, що його втрачено безповоротно. Але в такому разі виникає запитання: що відбувається на цьому етапі? Насправді йдуть дуже обнадійливі процеси, які можна було б назвати «в обхід США».

Вище було сказано, що в Тихоокеанському регіоні поступово формується новий альянс, який має протистояти китайській експансії. І загалом він має всі шанси сформувати нову силу, яка діятиме без озирання на Вашингтон. Причому, з огляду на здобутий гіркий урок, навіть відхід цієї безтямної шобли, яка заселила вищі ешелони влади в Америці, вже не приведе до колишньої конфігурації сил.

На Близькому Сході ситуація теж почала змінюватися рішуче і вже без озирання на Тромба. Просто зараз іде стрімке зближення Ізраїлю та Еміратів. Цей альянс може виявитися дуже яскравим, бо гроші Еміратів та промисловість Ізраїлю можуть зробити сюрприз усім і стати магнітом для деяких інших країн регіону. У свою чергу, Аравія різко зближується з Пакистаном, і той вже перекинув в Аравію великий контингент своїх військ, зокрема авіацію, ППО та інші засоби. Між двома країнами діє договір про взаємодопомогу, за яким Пакистан без довгих процедур може перекинути в Аравію до 80 тисяч контингенту, і це відбувається просто зараз. Плюс до того, Іслабамад уже заявив, що бере Аравію під свій ядерний щит, з усіма відповідними наслідками.

У Європі розвиваються ті ж самі процеси. Просто зараз формується система європейської безпеки без опори на США. Франція вже заявила про готовність узяти союзників під власну ядерну парасольку, а уряд Макрона натякнув на те, що вже переглянув питання кількості ядерних боєголовок. Це потрібно розуміти так, що там збільшують ядерний арсенал. На це вказує той факт, що Франція перестала повідомляти про кількість наявних ядерних зарядів. З Британією складніше, бо її арсенал базується на американських ракетах, і тому вона не може давати подібних гарантій без схвалення Вашингтона.

Ну, й останнє. Зараз багато хто говорить про те, що Тромб дав зелене світло прутіну на вторгнення в сусідні країни НАТО, практично прямим текстом повідомивши про те, що його війська не братимуть участі в бійці. Лапті вже збудилися на цю тему, але тут є велике питання не лише про те, що в такому разі робитимуть ті самі Франція та Німеччина, а й що робитиме Україна. А цей момент ми навмисно залишимо за дужками, і кожен може увімкнути свою власну фантазію.

Від Svitlana

9 коментар до “Про світовий порядок (Частина 7)”
  1. Спочатку необхідно визначитись, що є основою світового лідерства. На мій погляд це економіка країни. Після Додіковських ігор з тарифами Канада показала США на двері і кардинально змінила парадигму своєї торгівлі. Раніше нафта продавалась США майже по демпінгу. Тепер все. Коли кінцево зміниться напрям торгових потоків, США підуть лісом, бо такого дмпінгу, як Китай вони собі не дозволять, бо почасова оплата робітників у США значно вища ніж у Китаї. Після зміни торгових потоків, світ переконається, що може чудово обходитись без американських товарів, а головне озброєння.За якість озброєння Кмтаю та педерації не варто згадувати, де тоталітаризм, там завжди йде деградація. Друга армія світу, а саме кацапської педерації вже довела м”ясні штурми це чудово, але треба ще й головою думати. Щодо Китаю. Армія Китаю останній раз воювала у 1979 році з В”єтнамом і обісралася по повній. Тому боєздатність китайців під великим сумнівом. Одне діло борзо на парадах скакати, а зовсім інше реалії сучасної війни. При відсцтності притоку сучасних технологій до Китаю він скоро деградує до рівня педерації. Нові центри тяжіння мені здаються це Франція у Європі та Японія у ПСА та Тихому океані.
    До речі щодо наведення порядку у світі. Необхідно переформатувати ООН у нормальну організацію без куплених прихвостнів кацапів та китайців, відсутність права вето і розгін всіх міжнародних організацій типу МАГАТЕ, ВООЗ через їх повну імпотентність та бездіяльність. На теперішній час грошові потоки легко відслідковуються і ті хто з арабів спонсорує тероризм , ХАМАС, Хезболу мають бути просто виключені з гри. Переформатування почнеться після посадки або іздоху Донні, та ще деяких діячів. І боюсь що проллєтьс багато крові.

    1. > і ті хто з арабів спонсорує тероризм , ХАМАС, Хезболу
       
      І ті з ООН, хто фінансували й забезпечували ХАМАС, також.
       
      > мають бути просто виключені з гри.
       
      А ті, хто з ООН, мають бути виключені з гри шляхом засудження й відбування покарання.

  2. Мій батько колись сказав що як помруть ті хто бачив другу сітову війну то ті для кого це кіно і не більше розв’яжуть третю світову. Тоді я йому не повірив. А тепер бачу що до цього йде.
    Всюди у владі ті хто бачив війну тільки в кіно. Що на сході що на заході.
    На заході що виборці що влада не бачили смаленого вовка і вирішили що настав вічний мир. І всі люди браття. Тепер отгребуть за свою наївність.
    А на сході диктатори теж такі самі, вважають себе найрозумнішими бо не знають на своїй шкірі що таке велика війна.

    1. Ваші роздуми не витримують тиску фактів. Щойно совок завершив війну в одному місці, він почав воювати в інших місцях. І воює досі. Тобто це перманентний процес і він ніяк не прив’язаний до наявності тих, хто пережив війну.

      1. Мова ж за світові війни між найсильнішими, а не за локальні війшушки проти слабших.

  3. Візит путіна в Китай обвалив акції Газпрому. Не на багато, на 3,5 відсотка. Але для газпрому це означає зменшеня капіталізації на 100 мільярдів рублів. Непогана новина!

  4. > Британією складніше, бо її арсенал базується на американських ракетах,
     
    Але в Європі йдуть активні розробки власних альтернатив штатівським ракетам. Тож, можливо, і в Британії з часом руки буде розв’язано.

  5. > Тромб дав зелене світло прутіну на вторгнення в сусідні країни НАТО, практично прямим текстом повідомивши про те, що його війська не братимуть участі в бійці. Лапті вже збудилися на цю тему, але тут є велике питання не лише про те, що в такому разі робитимуть ті самі Франція та Німеччина, а й що робитиме Україна.
     
    Україні би бажано скористатися моментом, щоби відвоювати своє, але є ньюанс: Україна воює своїми людьми, але не своїм коштом (і навіть просто живе не своїм коштом). І тут буде питання, чи буде стільки же донатів Україні з боку тих же вищезгаданих Німеччини (яка наразі забезпечує третину, якщо не помиляюсь) та Франції, і наскільки суворішими стануть вимоги до України щодо відмови від наскрізної корупції, докорінного зменшення тіньової економіки, й розбудови верховенства права. Можливо, нам час уже про це замислитися, щоби не лише подбати про майбутні потенційні можливості, а й запобігти майбутнім потенційним ризикам.

  6. “… час уже про це замислитися, щоби не лише подбати про майбутні потенційні можливості, а й запобігти майбутнім потенційним ризикам.” – подумати хоча б на два кроки наперед – це не про пересічного українського виборця, на жаль… Спостерігаючи за своїми котами, переконався, що навіть вони свої наступні дії обдумують ретельніше.

Коментарі закриті.