Лінія розколу? (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Сьогоднішній ескіз роботи по москві виявився несподіванкою для дорогих москвичів, і там взагалі не приховують того, що ось така війна, коли вони зі своїх вікон добре бачать дрони різних типів, які не просто пролітають поряд, а й у щось влучають, не важливо у що, їм зовсім не подобається. На п’ятому році війни вони вперше побачили те, як вона може виглядати в їхньому місті й над їхнім будинком. І тут може виникнути аналогія з лютим 2022 року, але вона не зовсім точна. Справа в тому, що перші удари по наших містах ворог здійснював балістичними, а потім – крилатими ракетами. І, між іншим, з перших ударів він намагався влучити в ТЕЦ та об’єкти енергетичної інфраструктури.

Потім пішли крилаті ракети, і тільки в жовтні, тобто більш як через пів року, з’явилися перші «Шахеди». І знову ж таки, з перших ударів вони цілилися в ТЕЦ. Якщо хтось забув, нагадаю, що один із перших «Шахедів» летів у ТЕЦ біля залізничного вокзалу в центрі Києва. Після цього – «свічка» ДТЕК, яка досі стоїть без шибок, як і сама ТЕЦ. Лише з того часу пішли комбіновані удари, які пізніше було доповнено КАБами, якими ворог б’є по наших містах, розташованих неподалік кордону з курником або біля лінії фронту.

А от у дорогих москвичів досвід має зворотну послідовність. Найперше, що долетіло до москви, були дрони. Причому тоді це були не серійні машини, а зібрані просто під одну місію – долетіти й показати, що ми теж маємо намір потішити москву своїми ударами. БЧ апаратів була настільки маленькою, що якоїсь помітної шкоди завдати було просто неможливо. І ось тепер пішли хвилі вже серійних дронів, здатних не лише долетіти до москви, а й активно маневрувати в її небі, виходячи на потрібну ціль.

У Мережі вже є безліч відео того, як дрони не просто летять по прямій, а й роблять складні маневри і, зрештою, у щось влучають. Моментів прилетіло знято мало, але судячи з того, як горить об’єкт «Транснєфті», даючи дедалі ширшу «шапку» чорного диму, прильоти виявилися не бідними. А, між іншим, туди ще не долітали крилаті ракети, а балістика поки що навіть не планується до застосування саме по цілях у ворожій столиці, бо поки що йде її випробування.

Тобто досвід москвичів має зворотний вектор – від легкого до важкого, а по нас перших ударів було завдано саме балістикою. Але й цього вже достатньо для того, щоб там здійнялося виття, якого не було чути всі ці 4+ роки, коли вони там почувалися спокійно, а слово «війна» асоціювалося з пивом, яке вони пили, дивлячись репортажі про те, як їхні військові злочинці б’ють по Україні. А тепер пиво просто не лізе у горлянку, а в результаті вони вже пишуть таке.

Скажімо так, це – перші і не найсильніші враження від того, як війна виглядає не по телевізору. Жителі Бєлгорода або Туапсе можуть докладно розповісти не лише про те, як воно виглядає у більшому масштабі, а й як змінюється плин життя у зв’язку з такими обставинами. Але у москвичів усе це ще попереду. Їм слід розуміти сценарій подібних подій, а отже – уявляти перспективи.

Щойно вони побачили наліт дронів або засобів ураження, які мають найнижчу вартість серед того, що може долетіти до москви. Крім ураження конкретних цілей, такі заходи спрямовані на виявлення особливостей та алгоритмів роботи місцевої ППО, що, напевно, вже було змальовано. Принаймні, активне маневрування апаратів вказує на те, що таким чином провокувалась активність зенітних засобів для того, щоб побачити не тільки роботу окремих вогневих точок, а й їхню взаємодію та інші важливі моменти, які повинні враховуватися при використанні більш важких і дорогих засобів ураження.

(Далі буде)